Локальні очисні споруди
Кожен власник заміського будинку стикається з проблемою неефективної роботи каналізації на ділянці, якщо така є, і, у разі її відсутності, з питанням очищення і відведення стічних вод. Згідно з довідковими даними, навіть вода з ефективністю очищення до 99% містить хвороботворні бактерії, потрапляння яких у водойми небезпечно і загрожує серйозним забрудненням.
Запобігти неприємні наслідки допоможе влаштування локальних очисних споруд. Існує велика кількість видів таких пристроїв: вони очищають стоки і зливають у ґрунт або кювет, працюючи при цьому з використанням електрики і без. Розрізняються вони і конструктивними особливостями, але характеризуються наявністю 2 основних етапів:
- механічна (первинна або груба);
- біологічне очищення.
Первинна очистка являє собою процес поділу стічної води на тверду фазу, яка осідає на дно відстійника або септика, і нерозчинну плівку, що утворюється на поверхні і складається з жирів і продуктів їх розпаду. Частково очищена таким чином вода надходить далі на обробку.
Септик, як правило, складається з основних елементів таких як:
- деаератор;
- вхідний і вихідний отвори;
- дефлектор;
- люк оглядового.
Кількість елементів може бути розширено і залежить від конкретних конструкцій і особливостей модельного ряду. Таким чином, біологічне очищення відбувається в результаті життєдіяльності аеробних бактерій, які переробляють забруднення органічного походження.
Більшість ЛОС не справляються із завданням очищення води до необхідних величин по біологічному споживанню кисню (БПК). Значення цього параметра можуть перевищувати допустимі в 6-8 разів, але цей результат досить непоганий, оскільки вода, що скидається потім в грунт, в ньому ж і проходить доочистку.
Умовно ЛОС ділять на біофільтри, поля фільтрації й аеротенки. Варто розглянути кожен з них більш докладно.
Біофільтри
Отже, біофільтри – це пристрої, в яких вода очищається в процесі проходження через шари фільтруючого завантаження. На її поверхні знаходяться колонії мікроорганізмів, які переробляють забруднення з води.
Позитивними якостями є, звичайно, низька ціна і відсутність витрат на електроенергію за рахунок включеного насоса або підтримання аерації. Є в фільтрів і недоліки: необхідність регулярної і своєчасної заміни фільтрату і більш низька в порівнянні з аэротенком ступінь очищення води.
Аеротенк
Аеротенк являє собою пристрій, де вода під дією мікроорганізмів і постійної аерації проходить глибоке очищення. Існує тип аеротенках компанії Топас, він має 3 робочих відсіку, вода з яких подається ерліфтами. Так стоки насичуються киснем, що дозволяє очищення проходити більш ефективно, і вода знаходиться у русі, за рахунок чого температура в пристрої підтримується на постійному рівні. Абсолютним перевагою аеротенках є його високий відсоток очищення води (99%). Але є і певні труднощі в процесі експлуатації: підтримка постійної роботи повітродувки та насоса, а також матеріальні витрати на установку та експлуатацію пристрою.
Поля фільтрації, іншими словами дренаж, – це природні пристрою в канавах для пропуску і доочищення стоків. Їх влаштовують шляхом прокладання дренажних труб в водопроницаемом або геотекстильном матеріалі, який укладається на дні траншеї. Але необхідно пам’ятати про теплоізоляції, якщо глибина промерзання грунту досить велика. У відповідності з нормами товщина піщано-гравійної суміші повинна бути не більше 50 см, відстань до вододжерела – не менше 30 м, до будинку сусіда і огорожі – до 4 м. Безпечною відстанню до підземних вод вважається 1,5 м. На полях фільтрації доцільно розбити грядки, але не влаштовувати місця для активного відпочинку.
Плюси від використання такої системи очевидні: немає матеріальних витрат на електроенергію, експлуатація нескладна. Але є й один істотний мінус: стоки в таку каналізацію слід зливати невеликими порціями, оскільки продуктивність полів фільтрації невисока.
Аеротенках компанії Топас
При установці будь-якого типу ЛОС обов’язковим є отримання дозвільної документації в усіх органах, що займаються екологічним наглядом. Оскільки очисні споруди – це певна відповідальність за стан навколишнього середовища та здоров’я близьких людей, то краще довірити питання встановлення професіоналам.
Монтаж ЛОС
Монтаж ЛОС має декілька хитрощів. Слід пам’ятати:
- щоб надійно закріпити конструкцію, недостатньо просто закопати її;
- необхідно встановити залізобетонну плиту, на яку і буде кріпитися септик;
- створити піщано-цементної обсипання навколо встановленого устрою та облаштування теплоізоляції для труб і очисних споруд;
- потрібно пам’ятати і про сепараторі (пристрій для видалення жирової плівки), оскільки жир з поверхні перешкоджає проникненню кисню, що заважає життєдіяльності і розвитку мікроорганізмів в придонному шарі.
При установці і в процесі вибору системи очищення варто скористатися послугами професіоналів, незайвим буде договір на сервісне обслуговування.
Існує кілька правил, дотримання яких дозволить рідше звертатися за допомогою фахівців при експлуатації:
- температура стічних вод повинна бути не менше 20-30°;
- необхідно забезпечити постійний доступ кисню в систему;
- слід звернути увагу на контроль витрати і якість рідини: залпові (великі і единомоментные) скиди повинні бути відсутніми;
- обов’язково присутність органіки;
- відводу підлягають тільки нетоксичні води і фекальні стоки.
Система локальних очисних споруд – це складний механізм, який вимагає контролю та догляду. Але без правильно закладеної основи, тобто без грамотного монтажу, коректного підтримання мікрофлори на початковому етапі, такі споруди не виправдають себе.
Вибір ЛОС залежить виключно від земельних ресурсів, гідрогеологічних характеристик та суми, яку власник готовий заплатити за збір, ефективну і безпечну очищення стоків.