Для троянд, що ростуть у відкритому грунті, комфортні умови зимівлі – дуже важливий момент, який дозволяє цілий рік зберігати рослини в хорошому стані. Батьківщиною троянди є Персія (сучасний Іран), де переважаючим типом клімату є тропічний пустельний. Тому в умовах відкритого ґрунту зимівля троянд без укриття допустима лише в субтропіках колишнього СРСР і на півдні Кримського півострова. Заходи з підготовки троянд до зими будуть відрізнятися в залежності від кліматичних особливостей конкретної території. Це стосується і термінів укриття, які суттєво різняться в залежності від широти місцевості.
Але, всім садівникам необхідно пам’ятати, що вже у другій половині літа азотні добрива потрібно виключити з підгодівлі, так як в цьому випадку троянди продовжують стрімко зростати, і до настання холодів не встигають закінчити вегетацію. Такі рослини не готові до зими, і нерідко ушкоджуються морозами або навіть гинуть. У другій половині літа троянди потребують фосфорно-калійних добрив, які сприяють доброму визріванню пагонів і загартовування всього рослини. Погано переносять зимівлю троянди, ослаблені шкідниками і хворобами, тому в період вегетації необхідна профілактична обробка. Не варто допускати тривалого цвітіння рослин, що призводить до їх ослаблення. Тому восени можна прищипнути бутон або надломити його біля основи, даючи можливість втечам визріти, а трояндам підготуватися до зимівлі. Якщо троянда видає потужні молоді гілки бордового кольору, її потрібно підгодувати суперфосфатом. Після цього всі червоні листя і пагони придбають зелену забарвлення – рослина почне підготовку до зими. У південних регіонах, для яких характерні порівняно недовгі зими з морозами до мінус 20 °C і нерегулярним сніговим покривом, більшість груп троянд вкривають допомогою підгортання кущів на висоту 25 – 40 см. Для цього не треба згрібати грунт з коріння. Її краще принести з городу і висипати в центр куща. У районах з суворими і протяжними зимами троянди флорибунда, поліантові, плетисті, а також чайно-гібридні потребують укриття більш серйозними способами. Паркові троянди найбільш зимостійкі. Деякі з них зимують без укриття (R. alba, R. canina, R. rugosa, R. pimpinellifolia та їх гібриди). Інші (R. centifolia, R. damasena, R. moyesii) досить підгорнути землею або обернути крафт-папером, лутрасілом або мішковиною. Укриття троянд починають восени, попередньо витримавши їх при температурі до мінус 5 °C. У цих умовах ріст рослин припиняється, і вони краще готуються до зими. Для початку необхідно видалити з кущів пошкоджені, хворі і ослаблені гілки, листя, квітки і недозрівші верхівки пагонів. До моменту укриття на трояндах не повинно залишатися листя, так як вони є джерелами хвороб. Для запобігання розвитку грибкових захворювань не завадить обробка рослин фунгіцидами. Погоду слід вибирати суху морозну (до мінус 7 °C). Придатними для укриття матеріалами є сухе листя, торф, ялиновий лапник, садова земля, дошки, пісок, лутрасил. Не можна використовувати сіно, солому, мох, гній і будь-які гігроскопічні матеріали, під якими кущі троянд будуть сиріти і загнивати. Є безліч способів укриття, які переслідують одну спільну мету: захистити рослини від згубних коливань температури і вогкості. Користується популярністю так званий повітряно-сухий спосіб. Для низькорослих троянд він полягає в наступному. Якщо кущів небагато, можна на кожен покласти ящик, на який насипається шар листя або укладається лапник. Зверху для захисту від вологи слід накинути поліетилен, придавивши його камінням до землі. При цьому троянди, як правило, обрізають по висоті самого укриття, щоб кінці стебел не стикалися зі стінками. Попередньо необхідно видалити всі листи, які, загниваючи, можуть заражати рослини. Поруч з кущами можна покласти гілки будри плющевідной (в народі – собача м’ята), запах якої буде відлякувати мишей та інших гризунів. Якщо троянд багато, то кущі обкладаються ялиновим гіллям, а зверху покриваються руберойдом, на який потрібно накинути шматок поліетилену, який буде захищати рослини від дощу і снігу. Краї плівки притискаються до землі цеглою або іншими матеріалами, щоб її не здувало вітром. Всі ці операції потрібно робити в суху погоду. Пагони плетистих і полуплетистых троянд пов’язують і укладають на шар лапника, а їх основа ретельно присипають землею. Зверху кущі вкривають листям, лутрасілом або толем, а далі – поліетиленом. За два тижні до укриття потрібно починати обривати листя, яких не має залишатися на зиму. Обрізують верхівки пагонів та молоді недозрівші батоги. Тонкі гнучкі пагони укладають кільцями. Для того щоб вони не розгиналися, їх прив’язують до вбитих у землю кілків. Якщо батоги товсті й могутні, їх зазвичай доводиться гнути кілька днів, нахиляючи все нижче з кожним днем і прив’язуючи до кілків, щоб не випростались. Такі пагони не вийде укласти по колу. Як правило, їх гнуть все в одну сторону, в яку вони схиляються легше всього. На землю під батоги укладається шар руберойду, потім – лапник, і далі за вищеописаною схемою. Якщо лапника немає, можна вбити в грунт П-образні скоби, до яких прив’язуються батоги. Пагони будуть лежати на висоті 30 – 50 см над поверхнею землі, так як зігнути їх сильніше без поломок часто не виходить. Після укриття плівкою і руберойдом утворюється тунель, краї якого спочатку залишають відкритими для кращої вентиляції, остаточно закриваючи його після настання стійких морозів. Поліантові, пернецианские, чайно-гібридні і троянди флорибунда, як правило, не пригинають до землі. Спочатку їх підгортають, попередньо видаливши листя з нижньої частини пагонів. Після настання морозів кущі вкривають листям або ялиновим гіллям, а зверху накидають поліетилен для захисту від атмосферних опадів. Штамбові троянди слід обережно нахилити до землі, покритої грубозернистим піском, ялиновим лапником або руберойдом, насипавши зверху листя або уклавши лапник і вкриваючи всю конструкцію поліетиленом. Якщо штамбові троянди не згинаються, їх стовбур і крону слід обв’язати ялиновим лапником або мішковиною. Потім зверху встановлюються ящики або інші дерев’яні конструкції, які заповнюються тирсою. Особливу увагу при підготовці троянд до зими варто приділити рослинам, які провели на ділянці лише одне літо. Перша зимівля для них є небезпечним моментом, тому укриття потрібно проводити особливо ретельно, не намагаючись заощадити на матеріалах. Строки для укриття троянд залежать від кліматичних особливостей і географії кожної конкретної місцевості. Не варто поспішати, тому що раннє укриття нерідко є причиною поганої зимівлі – пагони пліснявіють, а бруньки на них выпревают. Важливо, щоб рослина припиняє вегетацію, тому починати його потрібно готувати ще з кінця літа – виключити азотні добрива і скоротити полив. Не слід забувати і про те, що для троянд найбільш згубними є не самі низькі температури, а їх чергування з відлигами. А при попаданні вологи під укриття при перепадах температур утворюється лід, який нерідко є причиною значних пошкоджень рослин. Також підвищена вологість провокує розвиток хвороб. Тому так важливо всі роботи по укриттю проводити в суху погоду і намагатися виключити попадання води до троянд.