Подорожник — рослина, яка з тисячі інших дізнається навіть дитина. Якби кому поранитися, і ми інтуїтивно починаємо шукати поглядом листя подорожника. Подорожники — неодмінні супутники доріг і стежок, звідси і походить назва рослини (одне із значень латинського слова planta — стопа, підошва). А за великим рахунком, подорожник — вірний супутник людини, адже саме завдяки нам він і отримав можливість розселятися, освоюючи нові території. Насіння подорожника чіпляються до підошов і таким чином переносяться на далекі відстані. Це стосується Подорожника великого (Plantago major). В степу можна часто зустріти Подорожник ланцетолистный (Plantago lanceolata), фармакологічна дія якого дещо відрізняється від Подорожника великого.
Фармакологічна дія подорожника
Подорожник великий — фармакопейну рослину, на основі якого в науковій медицині розроблені кілька лікувальних препаратів. Плантаглюцид — комплекс полісахаридів, виділених з водного екстракту листя. Плантаглюцид використовується в терапії захворювань шлунково-кишкового тракту (хронічного гіперацидного гастриту, виразки шлунка та 12-палої кишки). Речовини, що містяться в листках подорожника: – Збільшують згортання крові (кровоспинна дія). – Прискорюють процеси регенерації тканин, сприяючи швидкому загоєнню ран. – Знімають запалення і знищують патогенну мікрофлору (протизапальний і бактерицидний ефект). – Розріджують слиз в бронхах, сприяє відхаркуванню. Крім листя, народна медицина використовує також насіння подорожника.
Протипоказання до застосування подорожника
Специфічні властивості соку подорожника накладають деякі обмеження в плані лікувального використання. Індивідуальна непереносимість — одне з протипоказань, втім, це зустрічається досить рідко. В основному, подорожник беззастережно протипоказаний при: 1. Схильності до тромбоутворення, так як подорожник прискорює коагуляцію білків крові. 2. Хоча подорожник і застосовується для лікування виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, але якщо захворювання розвивається на тлі гіперсекреції шлункового соку (підвищена кислотність), то в такому випадку протипоказані препарати подорожника. Зовнішнє використання подорожника протипоказань не має як таких. При внутрішньому вживанні препаратів подорожника слід керуватися правилом: рішення про доцільність того чи іншого виду лікування повинен приймати лише лікар. Продовжуючи розмову про протипоказання, слід зробити акцент на правила заготівлі листя подорожника. Заготівля лікарської сировини — це стосується не тільки подорожника — заборонена в екологічно небезпечних районах (у межах міста або по узбіччях доріг), так як такі “ліки” принесуть більше шкоди, ніж користі.
Подорожник і кулінарія
Подорожник, до якого ми так звикли, що в деяких країнах (наприклад, Японія) вирощують як сільськогосподарську культуру для використання в фармакологічній та харчової промисловості. Листя подорожника використовують для приготування закусок (салатів), в консервній промисловості (при засолюванні помідорів або огірків). Подорожник також стане в нагоді при приготуванні перших і других страв, а також в якості приправи. Ранньої весни, коли організм страждає від авітамінозу, на виручку прийдуть подорожник і кропива. Для приготування салату знадобиться: – 120 г листя подорожника; – 50 г молодої кропиви; – 80 г (головка) ріпчастої цибулі; – 50 г кореня хрону; – 20 р сметани; – 1 яйце; – сіль, оцет — за смаком. Листя кропиви і подорожника промивають у проточній воді і бланшують, опустивши в окріп на 1 хвилину. Після бланшування і просушування, листя подрібнюють, додають нарізаний цибулю, хрін (натертий) і спеції. У висновку салат заправляють сметаною і посипають подрібненим яйцем.
Лікувальні властивості подорожника в косметології
Листя подорожника знаходять застосування і в косметології, допомагаючи догляду за шкірою обличчя. Це й не дивно, враховуючи лікувальні властивості подорожника стимулювати процеси регенерації. Приготувати очищувальну маску (для обличчя) можна з листя подорожника — 2 частини і 6 частин води. Сировина залити водою, відразу після закипання додати 2 ст. л. крохмалю. В отриманий “кисіль” влити 4 ст. л. кавовій гущі. Час експозиції (накладення маски) — 15 хвилин.
Використання препаратів подорожника в офіційній медицині
Плантаглюцид (Granula Plantaglucidi). Випускається в гранулах, які перед вживанням розчиняють в 50 мл води. Приймають за годину до їжі тричі на день по 0,5 – 1 р. Засіб призначають при загостренні виразкової хвороби. Курс лікування — 3 – 4 тижні. Препарат також часто прописують в профілактичних цілях (для попередження сезонних загострень). У такому разі препарат призначається по 2 рази в день (курсами по 1 – 2 місяці). Сік подорожника (Succus Plantaginis). Приймають сік для лікування анацидних гастритів, виразкової хвороби з нормальною або зниженою кислотністю), хронічних колітах. Призначають препарат тричі на день по 1 ст. л. перед їжею за 20 хвилин). Засіб розводять у 150 мл води. Курс лікування — 1 місяць.
Лікувальні властивості подорожника, що застосовуються в народній медицині
Насіння подорожника використовують у разі наполегливих запорів. Слизовий відвар готують з 5 ст. л. насіння, які варять на повільному вогні 1 годину (води 250 мл). Приймають відвар по 2 ч. л. перед їжею. Лікування проводять до тих пір, поки не відновиться перистальтика кишечника. Насіння подорожника народні цілителі прописують для лікування безпліддя — з них готують відвар (250 мл води, 1 ст. л. насіння; варити 5 хв, настоювати 1 год). Вживають відвар від 2 до 4 разів на день по 1 ст. л. курсове Лікування 1 – 2 місяці. Це засіб рекомендується при низькому гормональному фоні, що розвивається як наслідок цукрового діабету. Порошок з насіння допомагає у вирішенні проблем шлунково-кишкового тракту (дизентерія, хронічна діарея, запальні процеси в кишечнику). Приймають по 4 рази в день по 1 р. В домашніх умовах сік можна приготувати за наступною технологією. Зрізані з частиною черешка листя промити в проточній воді, ошпарити окропом і пропустити через м’ясорубку. Далі сік віджимається через мішковину. Якщо сік дуже густий, його наполовину рекомендується розбавити водою. Отриманий сік кип’ятять 3 хвилини. Показання до використання препарату, як і для офіційного кошти. Для лікування онкології легенів і шлунка народними цілителями розроблений сироп (бальзам). Подрібнене листя подорожника змішують з цукром в одно пропорційному відношенні і настоюють 2 тижні, після чого відціджують рідина. Приймають перед їжею за 20 хвилин по 1 ч. л. Кратність вживання відповідає прийому їжі. Для лікування важко гояться ран і гнійних виразок добре зарекомендувала себе лікувальна мазь з подорожника. Готують засіб шляхом настоювання в темному місці 10 г сухого листя подорожника в 10 мл оливкової олії. Настоювати 2 тижні. Мазь сприяє швидкому очищенню від гною і епітелізації ранової поверхні. Найпоширеніший спосіб зовнішнього використання листя подорожника — прикладання до ран у вигляді кашки. Також можна використовувати і цільні листя (посікти і розім’яти для виділення соку).