Кімнатні рослини, як правило, з’являються в будинках і офісах з кількох причин. Деякі з них (особливо красивоцветущие фіалки, гусманія тощо) швидко й оригінально доповнюють інтер’єр, вносячи так відсутню іноді родзинку. Інші, частіше декоратівнолістниє – фікус, Пальма Леді, англійський плющ та ін – виконують ще й екологічну функцію», активно вбираючи шкідливі випаровування і максимально насичує повітря приміщення киснем. Рослини ж, володіють потужною енергетикою (калли, мирт, хойя, аихризон тощо), частіше з’являються в будинках з особливою «місією» – поліпшити здоров’я господарів, налагодити гармонію у відносинах або принести в дім щастя.
Спатіфіллум (Spathiphyllum) – вічнозелений багаторічник з сімейства Ароїдних – дивовижним чином поєднує в собі всі перераховані вище властивості кімнатних рослин. Його великі, ланцетоподібні або овальні листя зі злегка вдавленими жилками, зібрані в щільний трав’янистий пучок насичено-зеленого кольору, над яким під час цвітіння підносяться загорнуті в білі покривала суцвіття-початки. Своїм аристократичним зовнішнім виглядом спатіфіллум і зможе внести різноманітність в атмосферу суворого офісу, та легко оживити сумну домашню обстановку. Цей красень без проблем виконує саму «чорну роботу» – поглинає пари бензолу, спирту, ацетону тощо – і саме тому його рекомендується першим поселяти в приміщення після ремонту. У народі спатифиллум називають «жіночим щастям» і наділяють чи не чарівними властивостями, що допомагають повернути заміжнім господиням задремавшую любов, а незаміжнім та одиноким скоріше її знайти. Вірити народній чутці чи ні – особиста справа кожного, але деякі жінки твердо переконані в тому, що саме ця квітка «приніс щастя» в їх будинок. При всіх перерахованих достоїнствах спатифиллум практично не має недоліків, так як за результатами досліджень американських вчених він входить в п’ятірку найбільш корисних кімнатних рослин, оздоровлюючих домашню атмосферу і при цьому рідко викликають алергію. А якщо врахувати, що ця квітка ще й не надто вибагливий, то його можна вважати «бажаним гостем в будь-якому будинку, так і в офісі.
Догляд за спатифиллумом в домашніх умовах не надто обтяжливий, хоча і має свої тонкощі. В першу чергу слід, мабуть, визначити різницю у вирощуванні спатифиллума і вирощуванні «жіночого щастя», як би дивно це не прозвучало. Деякі фанатично упереджені господині схильні вважати, що здоров’я цього квітки безпосередньо пов’язано з наявністю (або відсутністю) у будинку жіночого щастя і не надто намагаються забезпечити належний догляд самому рослині. Однак, як показала практика, уважне ставлення до спатіфілуму гарантовано приносить позитивні результати – він відмінно розвивається і активно цвіте. Тому забобонним особам, що бажають одержати від цього чарівного рослини щастя, рекомендується для початку подбати про його здоров’я, а «обіцяний ефект» трохи пізніше сам додасться.
Види та гібриди спатифиллума
При виборі спатифиллума слід враховувати, що видові рослини порівняно з гібридними мають уповільненою швидкістю росту і мають менші розміри суцвіть і покривал. З найбільш часто зустрічаються в продажу можна назвати Спатифиллум рясноквітнучий (Spathiphyllum floribundum), Спатифиллум каннолистный (Spathiphyllum cannifolium) і Спатифиллум Уоллеса (Spathiphyllum wallisii). Гібридні спатіфілуми («Mauna Loa», «Variegata», «Mozart» та ін) відрізняються більш великими листям і суцвіттями, і більш тривалим (з кінця зими до осені) цвітінням. На цю обставину слід особливо звернути увагу «вразливим» господиням, які схильні зіставляти власне рослина з розмірами сусідського спатифиллума, який нібито крупніше з-за кращої атмосфери в будинку.
Догляд за спатифиллумом в домашніх умовах
Отже, у вашому будинку з’явився спатифиллум. Відразу ж оціните його стан і визначте необхідність пересадки в новий субстрат. Кореневу систему квітучої рослини бажано не турбувати, але в разі непривабливого або хворобливого вигляду (багато жовтіючих і котрі підсихають листочків, ущільнений субстрат і т. п.) пересадка просто необхідна. Якщо при огляді спатифиллума ви виявите кілька відростків-діток з власними листочками і корінням, можете при пересадці їх відокремити і висадити окремо. Не ослаблені дітками маткові рослини швидко нарощують великі листя, але зовні не будуть виглядати так об’ємно, як посаджені в горщик групою. Якщо вас влаштовує куплений варіант з кількома дітками, приготуйте горщик такого ж розміру, в якому до вас потрапив спатіфілум, а в разі відокремлення діток використовуйте ще менші ємності (діаметром близько 9 см). Горщики можете брати і пластикові, і виготовлені з шамотної глини або теракота – це не принципово, набагато важливіше правильно підібрати розмір. Так як поява квітів у цієї рослини безпосередньо залежить від розміру горщика – цвіте тільки в тісному посуді – міняти стару ємність на занадто велику нову вкрай не рекомендується. Як це ні дивно, спатифиллум «нестримно» цвіте у разі повного заповнення корінням обсягу горщика, в якому вже практично не видно субстрату, і який для пересадки рослини іноді навіть доводиться розбивати. В ідеалі пересадку цих квітів на свіжу грунтосуміш рекомендується проводити по необхідності навесні, з початком активного зростання, в ємності на 2 – 3 см більшого діаметра. Максимальний діаметр горщика для дорослої рослини повинен бути не більше 18 – 20 см, причому пересаджувати спатіфіллум в такому посуді вже не обов’язково – достатньо регулярно замінювати верхній шар грунту живильним субстратом. Цей же прийом можна застосувати в разі купівлі квітучої рослини: злегка збагатити верхню грунт в перевалочному контейнері і дати спатіфілуму можливість закінчити цвітіння.
В якості поживного субстрату для пересадки можна використовувати універсальний грунт слабокислою реакції (для ароїдних), до якого рекомендується додати трохи піску (1/4 частина). Можете і самостійно приготувати грунтосуміш з узятих в рівних частинах торфу, перегною, крупного піску, двох частин листової землі і невеликої кількості деревного вугілля. В субстрат можете додати трохи хвойної землі і цегляної крихти. У новому горщику для домашнього спатифиллума обов’язково приготуйте дренаж з керамзиту (товщина шару 1,5 – 2 см) і за годину до пересадки рясно полийте квітка – це дасть змогу з мінімальними втратами витягти кореневу систему зі старої ємності. При пересадці намагайтеся не заглиблювати рослина, а після процедури, якщо використовували покупної вологий субстрат, – не поливайте. Як і інші кімнатні квіти, перший час після пересадки спатіфіллум може виглядати не кращим чином, тому для швидкого відновлення його можна часто (2 рази в день) обприскувати, але поливати тільки після підсихання землі (мінімум через 3 – 4 дні). У воду для обприскування раз в тиждень можете додавати «Епін» (2 краплі на склянку води), але тоді проводьте обприскування після заходу сонця, щоб світло не руйнував властивості препарату.
В домашніх умовах місце для спатифиллума бажано вибирати в залежності від потреб рослини. Практика показала, що деякий час квітка може зростати і в півтіні – тіні, але в цих випадках недолік освітлення незабаром провокує появу витягнутих темно-зелених листочків і відмова від цвітіння. Непоганим варіантом в зимово-весняний час є південні вікна, де спатифиллум може цвісти триваліше і рясніше, але влітку пряме сонце може обпалити листя рослини, тому його рекомендується притіняти або переставляти на південно-західні (північні) вікна.
Обираючи для цього квітки місце, враховуйте також, що температура в приміщенні не повинна опускатися до 16 °C, інакше рослина сильно сповільнить зростання, а при температурі нижче 10 °C взагалі загине. Найкраще спатифиллум зростає в теплі – при 22 – 23 °C (мінімум 18 °C) у захищеному від протягів місці. Так як ця рослина однаково любить і тепло і вологість, то при підвищенні температури намагайтеся частіше проводити обприскування, протирати листя вологою губкою або поставте квітка в піддон з зволоженим піском (керамзитом, мохом). У зимовий час, природно, частоту цих процедур максимально скорочувати, але повністю поливи не припиняйте. Для підтримки декоративного вигляду листя спатифиллума не користуйтеся рідким воском або поліролями – вони закупорюють продихи на листках і рослина загальмовує розвиток.
Незважаючи на те, що спатифиллум любить вологе повітря, застій води в коренях він переносить погано. Оптимальний режим поливу – помірний, після просушування верхнього шару. Про нестачу вологи, і в грунті і в повітрі, ви можете дізнатися за зовнішнім виглядом спатифиллума: якщо листя никнуть – необхідний полив, а якщо сохнуть по краях – підвищується вологість повітря. Час від часу влаштовуйте цього красеня теплий душ, тільки щоб уникнути заболочування грунту попередньо накривайте горщик целофановим пакетом. Зверніть увагу: будь-які водні процедури (полив, обприскування і душ) під час цвітіння повинні проводитися дуже обережно (можна з піддона), так як потрапляє на покривала вода викликає появі на них коричневих плям і швидку втрату декоративності. Воду для поливу і обприскувань використовуйте м’яку або відстояну протягом доби, кімнатної температури, інакше листя рослини можуть почати жовтіти. При поливі в піддон зливайте воду не пізніше, ніж через 1 – 2 години.
Цвітіння спатифиллума
В домашніх умовах спатифиллум цвіте, як правило, у весняно-літній період (квітень – серпень), а при регулярних підгодівлі і відповідних умовах його можна «змусити» цвісти повторно і восени (взимку). Для цього квітку рекомендується на 2 – 3 місяці примусово вводити в період спокою – утримувати при обмеженому поливі і температури 17 – 20 °C, а потім підтримувати необхідний рівень вологості. Однак такий режим не може не позначатися на швидкому виснаженні рослини, тому краще дотримуватися «стандартного» періоду спокою з жовтня по січень. Починаючи з березня, у період активного росту і цвітіння, раз в 10 – 14 днів після поливу підгодовуйте спатіфіллум не занадто концентрованим розчином мінеральних добрив (1 – 1,5 г на літр води), наприклад, «Квіточка», «Азаліевие», «Серамис» і т. п. До кінця вересня кількість підживлень обов’язково скорочуйте до разу в 3 – 4 тижні, навіть якщо рослина буде цвісти. Намагайтеся не перевищувати норму добрив і не захоплюйтеся азотними підгодівлями: у першому випадку надлишок поживних речовин викличе появу бурих плям на листках, а в другому – потужний зростання листової маси на шкоду цвітінню.
При вмісті спатифиллума у відповідних умовах зазвичай навіть у новачків не виникає проблем з цвітінням рослини або поразкою його шкідниками або хворобами. Здорові доглянуті рослини в домашніх умовах можуть жити і цвісти від 5 до 10 років. При відсутності цвітіння спробуйте виключити недолік освітлення і додаткового живлення, а також «відрегулювати» розміри горщика. Врахуйте також, що старі рослини цвітуть неохоче, тому їх при пересадці рекомендується час від часу омолоджувати. Для продовження періоду цвітіння з початком позеленіння покривав зрізайте квітконоси у підстави (на рівні ґрунту) – це стимулює швидке поява нових суцвіть. Намагайтеся берегти спатіфіллум від протягів, не виносьте його на балкон і не переставляйте рослина з місця на місце дуже часто.
Помилки у догляді
Якщо помилок у догляді уникнути не вдалося, про загнивання коренів, перегодовування або надто низькій температурі змісту рослина буде «сигналізувати» почорніння листя і появою на них мокрих плям. Вчасно виявлені ураження можна «вилікувати» обприскуваннями з «Епіне», але в запущених випадках знадобиться термінова пересадка з знезараженням кореневої системи фундазолом (2 г на 1 літр води). Занадто швидке підсихання листків, іноді навіть не розкрилися, може свідчити не тільки про низькій вологості повітря, але і про нестачі поживних речовин, зокрема фосфору і азоту, тому намагайтеся не нехтувати своєчасними підгодівлями.
Скручені і знебарвлені листя, а також темні плями на них і на пагонах з’являються у спатифиллума при ураженні рослини шкідниками (попелиця, павутинний кліщ і ін). При їх виявленні рекомендується проводити обприскування інсектицидами («Актеллік»), а після обробки через 2 – 3 години обмивати листя чистою теплою водою.
Якщо ви хочете, щоб колекція домашніх рослин привнесла в будинок і красу, і користь, зробіть спатифиллум її головною складовою. А якщо «жіноче щастя» ви захочете доповнити «чоловічим щастям», придбайте антуріум. Це ще один колоритний представник сімейства Ароїдних своїми червоними покривалами суцвіть вдало доповнить невинно-біле цвітіння аристократа-спатифиллума.