Назва “хурма” у більшості з нас асоціюється з заморськими плодами, якими торгують практично на всіх ринках. Хурма давно вже ні для кого не дивина, як і апельсини та мандарини.
Багато хто вважає, що хурма – традиційна культура Кавказу. З доступних джерел можна отримати інформацію, що рослина походить з Японії і Китаю. По суті, мають рацію і ті й інші: Хурма каки (по-латині Diospyros kaki), інакше іменована “східної” або “китайської”, дійсно походить з Північного Китаю – у цього виду найбільші плоди (з біологічної точки зору – це ягода) оранжево-червоного забарвлення. Кавказький вид називається Diospyros lotus(Хурма звичайна). Всього у світі налічується понад 200 (у деяких джерелах наводять цифри 500 – 700) видів хурми. Причому, не всі вони дають їстівні плоди. Деякі різновиди цінуються за щільну деревину чорного кольору, так званий “ебенове дерево”. Таку назву деревина отримала завдяки тому, що рід Хурма належить до родини Ебенових (Ebenaceae). До видів з цінною деревиною відносяться: D. crassiflora (з Камеруну), D. ebenum (родом з о. Шрі-Ланка – дає найбільш цінний сорт деревини), D. digyna (чорна хурма, уродженка Африканського континенту).
Що стосується самої назви “хурма” (перекладається як “фінікова слива”), то воно походить з Кавказу – саме так називали плоди Diospyros lotus, які у в’яленому вигляді за смаком нагадують фініки. Пізніше це “ім’я” поширилося і на всі споріднені види Diospyros.
В рамках даної статті ми не будемо розглядати всі існуючі види хурми, а зосередимося на харчових і корисних властивостях тільки двох, найбільш доступних видів – Diospyros kaki, яку можна придбати на ринку, і Diospyros lotus, іноді вирощувану в діжковій культурі любителями екзотичних рослин.
Заготівля лікувального сировини
Ягоди хурми заготовляють восени, починаючи з жовтня, але найчастіше купують на ринку. Плоди можна використовувати в їжу, а також для лікування у свіжому вигляді, або ж пустити на переробку, наприклад, з метою одержання корисного соку.
Хімічний склад плодів хурми
Провітамін А(каротин) і аскорбінова кислота – основні вітаміни, якими багата хурма, причому процентний вміст вітаміну Сдоходит до 62% у перерахунку на суху речовину.
Мікроелементи представлені магнієм, марганцем, залізом і міддю, а також деякими іншими елементами періодичної таблиці Менделєєва, наявність яких залежить від умов вирощування. Особливо важливо величезний вміст йоду, якого в плодах накопичується до 50 мг%. Забігаючи наперед, слід сказати, що згущений сік плодів хурми – незамінний джерело йоду для осіб, які проживають у місцевості, де спостерігається нестача цього життєво важливого мікроелемента.
Ягода хурми багата глюкозою і фруктозою, хоча часто “солодкість” вуалюється терпкістю, яку надають дубильні речовини – галлотанины. З інших біологічно активних з’єднань слід згадати пектинові речовини, флавоноїди, яких накопичується понад 0,53%, а також глікозиди (зміст варіює в межах 60 – 70%).
Харчова цінність хурми
Плоди хурми – цінний продукт в дієтичному харчуванні, який характеризується низькою калорійністю – приблизно 70 – 140 ккал на 100 г. Енергетична цінність залежить фактично від процентного вмісту вуглеводів (приблизно 16 – 34 г/100 г продукту), так як концентрація ліпідів і білків мізерна, 0,4 м і 0,8 м відповідно. Незначний відсоток калорій дають харчові волокна та пектини, які служать хорошою підмогою для травлення, так як регулюють перистальтику кишечника і стимулюють розмноження корисної мікрофлори.
Якщо кому цікаво, то розрахунок енергетичної цінності легко зробити за допомогою звичайного калькулятора. Калорійність продукту – енергетична цінність – цей параметр показує, яка кількість енергії вивільняється при спалюванні суміші білків, цукрів (вуглеводів) і ліпідів (жирів). Отже, кожен грам білка при перетравленні віддає по 4,1 ккал – стільки ж енергії вивільняється і в процесі спалювання вуглеводів. При спалюванні 1 г жиру утворюється 8,32 ккал. Клітковина також відноситься до вуглеводів, але її в розрахунок не беруть – переварити людський організм її практично не може (на відміну від травоїдних тварин). Пектинові речовини також не беруться в розрахунок при обчисленні енергетичної цінності продукту.
Фармакологічна дія і застосування в медицині
Корисні властивості плодів хурми безпосередньо пов’язані із вмістом хімічних сполук, в тому числі і макроелементів. Співвідношення натрію/калію в м’якоті ягоди приблизно дорівнює 1 мг/310 мг (на 100 г продукту), з чого можна зробити обґрунтований висновок, що хурма має сечогінні властивості, тому корисна і при різного роду водянках.
Дубильні речовини зумовлюють в’яжучу дію та, відповідно, впливають на слизову оболонку кишечника.
Про високому вмісті йоду вже згадувалося раніше. Залишається додати, що консервований сік ягід хурми (отримують методом пресування), стабілізований додаванням спирту (зазвичай 20%), рекомендується приймати страждають тиреотоксикозом.
Часто сік хурми попередньо згущують на водяній бані, і такий продукт використовується для харчування хворих, що страждають різними формами анемії, як правило, залізодефіцитної, або ж виникла внаслідок великої крововтрати (травматичні ушкодження, порожнинні операції тощо). Здатність активізувати кровотворні функції обумовлена наявністю заліза, якого в 100 г продукту міститься близько 3 мг – у цьому відношенні хурма перевершує навіть гранатовий сік (тут концентрація Feдоходит до 0,5 мг). Поєднання соків хурми і граната багаторазово збільшує терапевтичний ефект, що досягається при лікуванні анемій різного характеру.
Використання хурми для лікування
– Лікування плодами хурми – поєднання приємного з корисним – найбільш доступний метод, який можна рекомендувати, скажімо, у період епідемії простудних захворювань, як з метою профілактики, так і для боротьби з хворобою. Вживання тричі на день по 1 – 2 плоду допоможе впоратися з нападами кашлю, надасть допомогу при лікуванні захворювань бронхів і пр. Важливо, що з плодами хурми в організм надходить велика кількість природного вітаміну C, нестача якого є однією з причин ослаблення імунітету і сприйнятливість до вірусних інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом.
– Плоди хурми необхідно вводити в раціон харчування людям, що страждають виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки – у цьому плані кращі ягоди в’яжучого смаку, в яких сконцентровані дубильні речовини. В’яжучі й протизапальні властивості цієї корисної ягоди допоможуть зміцнити слизову оболонку, а також стимулюють загоєння пошкоджених ділянок, що прискорить процес рубцювання. Зрозуміло, вживання плодів хурми не відноситься до самостійного методу лікування, а рекомендується в якості додаткового засобу, в комплексі з іншими лікувальними препаратами.
– Недостиглі плоди хурми (у них відзначається максимальна концентрація галлотанинов) допомагають позбутися від поліпів у носі. Для цього необхідно розрізати ягоду на маленькі шматочки, які можна вставити в носові пазухи. Замінювати такі “тампони” необхідно кожні 10 – 15 хвилин. Тривалість лікування може варіювати в широких межах, і тут неможливо чітко вказати, скільки знадобиться процедур, але впевнено можна гарантувати, що хурма витягне поліпи разом з корінням.
– З метою лікування можна використовувати не тільки ягоди, але і плодові черешки хурми, які, як правило, викидають. Черешки можна використовувати в свіжому вигляді, або ж висушити, розстеливши на аркуші паперу. Відвар плодових черешків допомагає знімати спазми, тому використовується, наприклад, для заспокоєння напади гикавки, або у разі нічного нетримання сечі. На півтори склянки окропу потрібно 5 г сировини (якщо черешки сухі, то достатньо 2 г). Варити черешки при помірному кипінні 10 – 15 хвилин, потім перелити у фарфоровий чайник і настоювати протягом години. При лікуванні нетримання сечі (енурезу) корисний відвар приймають вранці та ввечері, по 100 мл. Для усунення спастичного гикавки засіб п’ють дрібними ковтками.
– З метою лікування можна використовувати також листя хурми, які мають гіпоглікемічними властивостями, тобто сприяють зниженню рівня цукру в крові. Зрозуміло, зібрати листя можна лише в тій місцевості, де культивують хурму. Для приготування ліків буде потрібно 100 г сухого сировини (якщо листя свіжі, то потрібно брати 1 кг). Сушені листя попередньо розмочити у воді, щоб вони придбали пластичність. Лікарська сировина укласти в емальовану ємність, трохи подсаливая кожен шар (тут доводиться орієнтуватися на власний смак). Зверху листя необхідно покласти гніт і поставити сировину в тепле темне місце. Через 10 днів ліки буде готове. Курс лікування становить 21 день, при цьому щодня необхідно з’їдати по 5 – 6 листків.
Більш складні рецепти з використанням хурми
– При анемії, що розвивається на грунті дефіциту заліза, або ж зниженні рівня гемоглобіну внаслідок перенесеної крововтрати, для стимулювання кровотворної системи рекомендується приймати суміш соків: гранат, хурма, яблуко і моркву. Співвідношення інгредієнтів може бути довільним, в залежності від наявності тих чи інших компонентів.
– Плоди хурми народні цілителі рекомендують використовувати для купірування гіпертонічних кризів, а також у разі загрози апоплексичного удару (передінсультний стан). Для приготування цілющого засобу потрібні недостиглі плоди хурми, які необхідно пропустити через м’ясорубку і віджати сік. Цей корисний сік зберігають у холодильнику. При необхідності приготувати цілющий засіб, потрібно довести до кипіння склянку молока, і після цього додати 30 мл заздалегідь заготовленого соку. Приймати засіб необхідно в гарячому вигляді три доби по три рази в день.
Раніше, при описі хімічного складу хурми, окремий акцент був зроблений на великому вмісті в плодах йоду, який приймає важливу участь в життєдіяльності організму та є незамінною складовою гормонів щитовидної залози. При нестачі йоду розвивається захворювання, часто називається ендемічним зобом. Деякі види зобу виникають і з інших причин, але в кожному разі саме йод має ключове значення. Використання для лікування неорганічних сполук йоду часто не дає належного терапевтичного ефекту, а застосування синтетичних гормональних препаратів нерідко ще більше погіршує стан хворого. Адепти народної медицини радять лікувати зоб за допомогою хурми з медом. До речі, це засіб також ефективно і в разі запалення лімфатичних вузлів. Для приготування “смачного” ліки потрібно 100 мл меду і 1 кг незрілих плодів хурми. Спочатку необхідно отримати сік (див. рецепт вище). Сік хурми необхідно варити при слабкому кипінні протягом півгодини, потім зняти з вогню, додати мед і добре розмішати, поки весь не розчиниться. Далі необхідно поставити ємність на киплячу водяну баню, і через чверть години перекласти в скляну тару. Зберігають “хурмовый мед” в холодильнику. Курс лікування становить 2 тижні; щодня приймати по 1 ст. л. препарату вранці і після обіду. Повторення курсу можна проводити після невеликої перерви.
Желе з хурми і яблук
В інтернеті можна відшукати безліч порад з приготування желе з використанням хурми, тільки це – кулінарія, і лікарська цінність таких рецептів дуже сумнівна.
Для приготування дійсно корисного желе потрібні відходи від яблук (шкірка, насіннєві камери), переважно кислих сортів, недозрілі хурма і цукровий пісок, – і ніякого желатину (!). Заливаємо водою (250 – 300 мол) 1 кг яблучних відходів і варимо 40 хвилин, в цей час готуємо сік з хурми, а залишився макуха додаємо до очисткам. Перед закінченням варіння яблук, підігріваємо сік хурми до 60 °Сі розчиняємо в ньому 50 г цукру, змішуємо все з яблучної “кашею” і відкидаємо на сито, встановлений зверху ємності, в яку буде стікати рідина. Після охолодження все це перетвориться в желеподібну масу приємного рожевого кольору.
Пектинові речовини, які брали участь у процесі желеобразования, це свого роду вуглеводні полімери з розгалуженою структурою. Пектини слабо перетравлюються, але просуваючись по кишечнику, жадібно вбирають в себе різноманітні токсини і радіонукліди, які згодом будуть видалені при дефекації. І смачно і корисно!
Побічні ефекти, протипоказання і запобіжні заходи
Перше, на що слід звернути увагу – підвищений вміст вуглеводів, особливо це стосується глюкози. Очевидно, що особам, страждаючим цукровим діабетом, вводити в раціон харчування плоди хурми слід вкрай обережно, щоб не спровокувати різкий стрибок рівня цукру в крові. Зрозуміло, про повну відмову від такого цінного продукту мови не йде, але лікарська консультація в даному випадку не буде зайвою – ваш лікар або лікар-дієтолог допоможуть у складанні раціону харчування, в який входять плоди хурми, враховуючи результати аналізів.
Друге – це захворювання підшлункової залози, зокрема загострення панкреатиту. Тут доцільно відмовитися від вживання хурми в пишу або ж для лікування. Деякі хімічні сполуки, що містяться в м’якоті плоду, можуть спровокувати погіршення стану пацієнта, так що і в цьому випадку не варто нехтувати порадами лікаря.
Не варто скидати з рахунків і можливі прояви алергії, і це особливо стосується дітей молодшої вікової групи. Індивідуальна непереносимість до хурмі у дорослих – явище рідкісне, але при переїданні, особливо з незвички, можуть з’явитися алергічні симптоми в цьому випадку вживання ягід варто відкласти. Прояв алергії може бути викликане й іншими факторами. Таким чином, остаточний вердикт повинен виносити фахівець.