Культура кунжуту була відома більше 7-ми тисячоліть тому, але й досі вирощування кунжутного насіння не втратило актуальності. Плоди кунжуту використовуються не тільки в якості приправи, але і в промислових масштабах застосовуються для отримання цінного кунжутного масла, що володіє рядом корисних властивостей. У насінні кунжуту концентрується понад 50% жирної олії, тому в перекладі з ассірійського “сезам” – так часто називають культуру – означає “масляне рослина”.
Про лікарський використанні насіння кунжуту згадується ще в медичних працях Авіценни (приблизно 1500 рік до Н. Е.), і в даний час кунжутне масло знаходить застосування у фармацевтичній, харчовій та парфумерній промисловості; з нього отримують тверді жири (“маргарин”) та мастильні матеріали, які вводять у рецептуру косметичних засобів та ін
Кунжутна олія використовується в традиційної кулінарії багатьох країн (Індія, Японія, Корея, Таїланд, Китай та ін)
Хімічний склад кунжутного масла
Кунжутна олія належить до так званої групи “невисихаючих масел” і складається практично в рівній пропорції з поліненасичених кислот (лінолевої, що отримала торгова назва “Омега-6” і олеїнової, також називається “Омега-9″). За великим рахунком, саме комплекс жирних кислот Омега” обумовлює корисні властивості кунжутного масла.
Поліненасичені жирні кислоти надають благотворну дію на роботу серцево-судинної системи, сприяють нормалізації ліпідного обміну в організмі, а також регулюють рівень глюкози в крові. Сучасні наукові дослідження показали, що кунжутне масло має позитивний вплив на функціонування залоз внутрішньої секреції, в тому числі і належать до статевій системі. Завдяки високій реакційній здатності “Омега”-кислоти здатні зв’язувати токсини, радіонукліди та інші шкідливі речовини, що служить надійною профілактикою розвитку онкологічних захворювань.
При отриманні кунжутного масла його склад збагачується мікроелементами і вітамінами, необхідними людському організму. З групи вітамінів акцент слід зробити на з’єднання, що володіють антиоксидантними властивостями (каротин, аскорбінова кислота, токофероли). Ця група надає потужне імуностимулюючу дію, покращує роботу серцево-судинної системи, збільшує еластичність капілярів і зменшує їхня ламкість. Тут слушно напрошується висновок, що кунжутне масло служить профілактичним засобом, охороняючи від інфарктів і інсультів.
Окремо слід сказати про наявність вітамінів групи B, які не синтезуються організмом людини, але виробляються корисною мікрофлорою кишечника. Якщо ж з якихось причин відбувається дисбактеріоз, тоді організм відчуває нестачу вітамінів групи B, що збільшує ризик розвитку різних захворювань, зокрема однієї з різновиду анемії (так звана, “B-дефіцитна”). Очевидно, що вживання кунжутного масла в їжу згладжує негативні наслідки дисбактеріозу.
Антиоксидант сквален, який також входить до складу кунжутного масла, стимулює роботу статевих залоз і сприяє виробленню статевих гормонів. Сквален є регулятором фосфоліпідного обміну (знижує рівень “поганого” холестерину в крові), надає згубну дію на патогенну мікрофлору (бактерії, віруси, найпростіші, грибки тощо).
До складу кунжутної олії входять і інші хімічні речовини органічної природи, що володіють високою біологічною активністю.
Фармакологічна дія і користь кунжутного масла
Кунжутне масло характеризується широким спектром лікувальних властивостей:
– надає протизапальну дію; – сприяє регенерації тканин; – стимулює імунний захист організму; – згубно для багатьох паразитів (віруси, бактерії, гельмінти, грибки); – надає делікатне проносне дію і збільшує сечовиділення.
Кунжутне масло рекомендується вводити в щоденний раціон харчування при наступних захворюваннях:
– Анемії, що розвиваються на тлі дефіциту вітамінів групи B. – Цукровий діабет. Кунжутна олія стимулює роботу підшлункової залози і синтез інсуліну, одночасно знімає запальні процеси. – Захворювання органів дихання, в тому числі простудні, а також хронічного характеру. – Хвороби сечостатевої системи. – Захворювання статевої сфери, особливо це актуально для чоловіків. – Очні хвороби.
Наведений вище перелік далеко не повний, але і цього достатньо для розуміння того, що кунжутне масло володіє унікальними лікувальними властивостями.
Рекомендовані дозування застосування кунжутного масла
З метою профілактики можливих захворювань кунжутне масло рекомендується вживати в чистому вигляді, або ж використовувати в приготуванні других страв, для заправляння салатів та ін
Чисте кунжутна олія вживають по 1 ч. л. під час прийому їжі (це для дорослих).
Дітям молодшого віку кунжутне масло задається краплями (у віці 1 – 3 роки – по 3 – 5 крапель на прийом; від 3-х до 6-ти років – по 5 – 10 крапель). З 10-річного віку кунжутне масло можна давати по тим ж дозування, як для дорослих, тобто по 1 ч. л. на прийом.
Методика приготування кунжутного масла в домашніх умовах
В промисловості кунжутне масло “холодного віджиму” отримують шляхом пресування. Очевидно, що така методика не підходить для отримання кунжутного масла в домашніх умовах, тому тут можна поступити інакше.
Для початку насіння кунжуту необхідно обсмажити на сковорідці або деку до коричневого кольору. Обсмажують кунжут при безперервному помішуванні, щоб уникнути пригорання, що може негативно позначитися на органолептичних характеристик олії. Далі підготовлені насіння слід подрібнити. Для подрібнення можна використовувати блендер або кавомолку; в крайньому випадку – просто потовкти у дерев’яній або фарфоровій ступці.
Кунжутне масло в домашніх умовах найбільш просто приготувати за методом мацерації, тобто настоювання в інертних рослинних оліях. В якості екстрагента переважно використовувати оливкову (прованське) масло, яке також належить до групи “невисихаючих” рослинних жирів.
Подрібнений кунжут слід залити оливковою олією, щоб екстрагент повністю покрив сировину, а потім ємність помістити на киплячу водяну баню і прогріти приблизно 5 – 10 хвилин. Далі вміст ємності злити в скляну посуд і настоювати в теплому місці протягом доби. По закінченні настоювання масло процідити і віджати залишок сировини.
Наведений раніше спосіб найбільш простий, хоча і не дозволяє отримати розчин високої концентрації. Щоб підвищити концентрацію кунжутного масла, необхідно провести багатоступеневу мацерацію, тобто, в одному об’ємі оливкової олії, настоювати кілька порцій сировини. Безперечно, що кілька циклів настоювання збільшують загальну тривалість процесу отримання олії, але це того варто.
Отже, після добового настоювання і відціджування розчинника (в нашому випадку це прованське масло), його використовують для обробки наступної порції кунжутного насіння. Найбільш оптимальна кількість циклів настоювання варіює від 5-ти до 7-ми (іноді до 10-ти). Під час кожного циклу оливкова олія насичується кунжутним, чого концентрація розчину збільшується.
Приготоване кунжутну олію зберігають у склянках темного скла на нижній полиці холодильника. При використанні для настоювання оливкової олії, термін зберігання отриманого препарату становить до 1 року. Для мацерації можна використовувати і не рафінована соняшникова олія, але в такому випадку термін зберігання зменшується до півроку (максимум), так як цей вид жирів з часом піддається окисленню (“згіркнення”), що погіршує якість препарату.
Слід зазначити, що кунжутне масло кустарного виробництва використовується виключно для заправки салатів і приготування кулінарних страв – для лікування необхідно застосовувати препарат промислового виготовлення.
Народні рецепти (для внутрішнього застосування) з кунжутним маслом
– Засіб для лікування сухого кашлю. Сухий виснажливий кашель різної природи народні цілителі радять лікувати за допомогою емульсії кунжутного масла. На 200 мл окропу потрібно 1 ч. л. кунжутного масла і 10 г леденцового цукру (так називається карамельна маса, але можна використовувати і мед). Зазначені компоненти залити в термосі окропом і енергійно струшувати протягом 10-ти хвилин, після чого випити в гарячому вигляді. Це корисне засіб приймають 1 раз на добу – перед сном. Такий препарат сприяє відхаркуванню та знімає спазми бронхів, що полегшує напади нічного кашлю. Курс лікування становить до 7-ми днів, але при необхідності можна збільшити тривалість (аж до отримання очікуваного терапевтичного ефекту).
– Лікування виснажливого кашлю. При появі “добового” виснажливого кашлю варто скористатися рецептом народної медицини. Народні цілителі рекомендують протягом тижня вживати за обідом яловичу (або баранячу) печінку, підсмажену на кунжутній олії. Разова доза становить 60 г печінки (для смаження 30 мл кунжутного масла). М’ясо смажити на сковороді протягом 10-ти хвилин. Сіль додати за смаком.
Кунжутне масло в лікуванні хвороби Верльгофа
Хвороба Верльгофа – небезпечне і важковиліковною захворювання крові, що виявляється зокрема “тромбоцитопенією”, тобто зниження рівня тромбоцитів. Підступність захворювання виражається, насамперед, у тому, що до пори протягом проходить безсимптомно (так звана, локалізована форма). В локалізованої фазі вірус (найчастіше збудником-патогеном є цитомегаловірус) вільно подорожує по організму, виділяючись у навколишнє середовище зі слиною, сечею і фекаліями. Загострення захворювання відбувається тоді, коли вірус активізується (генералізована форма), і тоді вимальовується вся мерзотна суть цитомегаловірусу. Наукова медицина часто виявляється безсила, коли захворювання переходить у стадію загострення.
Адепти народної медицини (часто небезуспішно) ведуть боротьбу з підступним цитомегаловірусом за допомогою кунжутної і арахісового масла в поєднанні з конопляним сім’ям. На 100 мл арахісового масла необхідно взяти 1 ст. л. конопляного насіння, попередньо подрібнивши його в кавомолці. Настоювати в темному місці 9 діб, після чого процідити і додати 1 ст. л. кунжутної олії. Приймають препарат перед їжею по 1 ч. л.
Перед вживанням вміст флакона необхідно енергійно струшувати.
Процес лікування необхідно проводити під лікарським контролем.
Рецепти з кунжутним маслом для зовнішнього використання
– Лікування простатиту. Цей рецепт лікування простатиту відбувається з Хакасії. Методика лікування ґрунтується на тампонаді простати сумішшю кунжутної (або бавовняного) і пихтового масла (в рівному за обсягом співвідношенні). Кунжутне та ялівцева олія не змішуються, тому необхідно приготувати емульсію – злити інгредієнти в скляний пухирець і енергійно збовтувати вміст протягом деякого часу. Готовність препарату визначають по однорідності отриманої суспензії і відсутності розшарування компонентів. Приготовлену емульсію наносять на шматочок марлі і вводять у пряму кишку. Кількість процедур протягом доби, не обмежена.
– Лікування трофічних виразок. Незагойні трофічні виразки нижніх кінцівок рекомендується лікувати за допомогою аплікацій з кунжутним маслом. Для приготування лікувального засобу необхідно прожарити півкілограма ріпчастої цибулі гострих сортів з додаванням невеликої кількість коньяку. Просмажений цибулю подрібнити до утворення кашки, яку викласти на кухонну дошку і висушити, після чого розтовкти в ступці (бажано використовувати фарфоровий), щоб вийшов порошок. Цей корисний порошок замішують на кунжутній олії і кашку наносять на уражену поверхню. Проводити процедури необхідно двічі на добу 10 днів поспіль. Перед сном ранову поверхню присипають порошком лікоподію. При необхідності курс лікування повторюють після тижневої перерви, протягом якого бажано використовувати інші лікарські засоби.
– Лікування опіків. Методика приготування і образ дії цілющого засобу схожий з “Різдвяної маззю” Валентини Сеймової, з тією різницею, що замість соняшникової олії тут використовується кунжутна. У сковороду вилити 1 склянку кунжутної олії розігріти майже до кипіння, після чого розмішати в ньому половину вареного жовтка курячого яйця. Жовток кидати невеликими шматочками і ретельно розтирати дерев’яною лопаткою. У процесі приготування масло буде сильно пінитися – це нормально. Далі в гаряче масло кинути шматочки жовтого воску (3 подрібнені церковні свічки), а після його розчинення внести 50 г порошкової каніфолі. Замість каніфолі можна використовувати соснову живицю, що навіть краще. Після розчинення інгредієнтів і утворення однорідної маси (варити на дуже малому вогні і постійно помішувати), суміш перелити в скляну баночку. Цю мазь можна зберігати в прохолодному місці дуже довго. Крім опіків мазь допомагає лікувати труднозажівающіе рани і виразки. Важливо! Засіб неприпустимо використовувати для обробки післяопераційних швів щоб уникнути їх розбіжності.
– Лікування себореї голови. Рецепт “імбирно-кунжутного” препарату розроблений японським доктором Озавой. Для початку необхідно отримати 1 ч. л. соку з кореня імбиру. Для цього необхідно подрібнити свіжий корінь (пропустити через м’ясорубку або натерти на дрібній тертці). Далі сік імбиру необхідно змішати з кунжутним маслом в співвідношенні 1:1. Змішування компонентів проводиться у фарфоровій піалі шляхом енергійного збивання виделкою. “Імбирно-кунжутную” емульсію необхідно наносити за допомогою ватного тампона на шкіру голови і ретельно втирати в коріння волосся. Щоб не забруднити постільна білизна, перед сном волосся необхідно покрити поліетиленовою плівкою і укутати рушником. Лікування проводити до лікування.
Протипоказання і побічна дія
Категоричних протипоказань до вживання кунжутного масла не виявлено, але пацієнтам, схильним до тромбоутворення, рекомендується отримати консультацію фахівця, що убезпечить від небажаних побічних ефектів.
Порівняно рідко зустрічається індивідуальна непереносимість, що може виражатися в алергічних реакціях, наприклад, появи висипу на шкірі. З упевненістю сказати, що такі прояви – наслідки вживання кунжутного масла, не можна, тому тут необхідна лікарська консультація.