протягом тисячоліть паркани будувалися з самих різних матеріалів – дерева, глини і каменю до сучасних металів, шиферу і пластмас. Різними були й технології побудови – однаковим було лише призначення: захист території від непрошених чужаків. Проте з давніх часів паркани все ж трохи змінилися – і замість переважання справді потужних споруд, здатних зупинити навіть збройного ворога, будинок або ділянку стали огороджувати звичайним легким штахетником.
Різновиди і особливості парканів з паркану
Нині штахетник представляє з себе скоріше не захисну, а декоративну конструкцію у вигляді ряду вертикальних рейок, найчастіше скріплених кількома такими ж горизонтальними, граючими роль рами (в одному з варіантів якого – частоколі – верхні кінці рейок ще й загострені). Найбільш розповсюджених різновидів парканів з паркану налічується три: металевий (з штампованих в профіль тонких рейок, матеріалом для яких служить тонколистова сталь менше 1 мм завтовшки); пластиковий (з таким же чином отштампованных аркушів тонкого пластика – зазвичай з порожнистим усередині профілем рейок); дерев’яний (самий популярний і простий у виготовленні, – з урахуванням того, що самостійно випилювати рейки для нього не доведеться).
Крім того, паркани розрізняються за методом розташування вертикальних рейок по відношенню до рами (з однієї сторони або з обох). При цьому другий випадок краще першого, оскільки рейки розміщуються «шахматкою». Це дозволяє зробити огорожа з штахетника візуально суцільним – то є непроникним для зовнішніх поглядів (правда, і обійдеться така конструкція майже вдвічі дорожче, оскільки на неї піде в 2 рази більше рейок). У цих випадках перший варіант називається одностороннім, а другий, відповідно – двостороннім.
Процес виготовлення огорожі з паркану своїми руками
Різниця в технологіях збирання і встановлення огорожі з паркану в залежності від використовуваного матеріалу відрізняється незначно. З цієї причини ми докладно зупинимося на розгляді лише двох найбільш складних варіантів – з використанням дерева і металу.
Схема дерев’яного паркану
Схема огорожі з металевого паркану
В цьому випадку процес покрокового виготовлення буде наступним.
Опорні стовпчики
Шляхів їх монтажу існує три – просте забивання глибоко в грунт, бетонування в підготовленій ямці і те ж бетонування, але в заздалегідь залитому парапеті. Другий, а тим більш третій варіант, вимагають додаткових вкладень і праці, але володіють рядом переваг. Насамперед, бетон робить штахетник набагато міцніше, а до того ж виключає контакт нижньої частини опорних стовпчиків з просоченим вологою грунтом, що значно підвищує довговічність як металу, так і дерева. Що стосується верхній їх частині і тут матеріалу потрібно захист від агресивного зовнішнього середовища. Дерево необхідно просочити водовідштовхувальним складом і антисептиком, а нижню частину – якщо використовувався перший варіант, без бетонування – ще і промазати зовні бітумною мастикою для захисту від загнивання.
Бетонування стовпів
Для металевого паркану процес буде аналогічним – тільки замість просочення і мастила стовпчики потрібно покрити грунтовкою по металу.
Горизонтальна рама
Після перевірки суворого розташування по вертикалі опорних стовпчиків (розміщуються на відстані від 1,5 до 2 м один від одного) настає етап монтування до них несучих елементів горизонтальної рами. Кількість їх різниться в залежності від висоти паркану, але найчастіше робиться 2 смуги зверху і знизу. Для металевого паркану використовується профільна труба, а для дерев’яного – брус 40х20 мм Так само, як і з перевіркою суворої вертикальності стовпчиків, при приварюванні або прибиття цвяхами бруса вивіряється їх сувора горизонтальність.
Штакетіни
Приєднання штакетін
Приварювання (або посадка на цвяхи та/або короткі саморізи) вертикальних штакетін на вже змонтовані горизонтальні виконується аналогічно, але з урахуванням дотримання однакової відстані між рейками і вирівнювання горизонту їх нижнього краю, зазвичай розташованого з проміжком в кілька сантиметрів від поверхні грунту або парапету. Далі, як і стовпчики, всі інші елементи огорожі з штакетин ретельно забарвлюються – після чого паркан можна вважати готовим.