В садово-парковій зоні багатьох міст можна часто зустріти красиве статна дерево, здалеку схоже на білу акацію. Це – софора японська, і час цвітіння дерева, на відміну від акації, припадає на червень – липень. Квіти софори японської, як і квіти акації, служать сировиною для приготування лікарських препаратів. Крім квітів, лікувальними властивостями володіють також плоди.
Доречно відзначити, що в науковій медицині крім софори японської (Sophora japonica) використовується і софора толстоплодная (Sophora pachycarpa), і фармакологічна дія на організм цих двох видів докорінно відрізняється. З цієї причини, якщо в рецепті на дано вказівку на видову приналежність, значить, мова про софоре японської не йде.
Хімічний склад та фармакологічну дію софори японської
В плодах і квіткових бутонах софори японської виявлена велика група хімічних сполук, у тому числі алкалоїди і глікозиди. Деякі хімічні речовини є специфічними, так як крім софори ніде більше не зустрічаються. Основні ж лікувальні властивості бутонів софори приписують кверцетину, а також рутину. Зміст рутина в бобах (плоди софори) коливається в різні роки від 8 до 30%, тому софора служить основним джерелом для промислового отримання цього речовини.
Фармакокінетика кверцетину вивчена досить ґрунтовно, так як ця речовина відрізняється рядом цінних лікувальних властивостей, які відкривають великі перспективи в лікуванні широкого спектру захворювань.
Кверцетин виявляє гіпотензивну і капілярозміцнюючу дію, є одним з найвідоміших радіопротекторів. Також кверцетин проявляє високу антиоксидантну активність, надає чудове спазмолітичну дію, активізує регенерацію тканин і прискорює репаративні процеси. У ряді випадків кверцетин виступає в ролі антидоту при отруєнні різними речовинами. Не зайве згадати, що кверцетин зменшує гостроту алергійних реакцій, чинить протизапальну дію і виявляє високу антивірусну активність.
Експериментально доведено, що кверцетин сприяє імунної корекції організму, що особливо важливо для пацієнтів, які страждають хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту і верхніх дихальних шляхів. Иммунокорригирующие властивості кверцетину обумовлюють його застосування в комплексній терапії, зокрема для лікування пацієнтів з хронічними і гострими гепатитами. Радіопротекторні властивості кверцетину дозволяють використовувати його на підготовчому етапі підготовки онкохворих до проходження курсів хіміо – та радіопроменевій терапії. Застосування кверцетину в лікуванні туберкульозу на 30 – 50% збільшує ефективність терапії цього небезпечного захворювання.
Збір і заготівля лікувального сировини
Придбати лікувальну сировину для приготування препаратів можна в аптечній мережі. Заготовити необхідну кількість лікувального сировини можна і самостійно. При цьому слід врахувати, що заготівля сировини з дерев, що виростають у промисловій зоні неприпустима. Збирати бутони і плоди можна в парках і скверах, але краще в лісопосадках поза межі міст.
До заготівлі бутонів приступають в кінці бутонізації, в момент розпускання квіток на нижніх суцвіттях. Зі зрізаних секатором суцвіть обривають тільки бутони, підв’ялюють в півтіні близько 2-х годин і потім досушують під навісами (на горищах) або в сушарках (t = 40 – 45 °C). Плоди софори заготовляють недозрілими. У середній смузі плоди софори, як правило, не визрівають до стану біологічної стиглості, і момент заготовки може припадати на період, коли велика загроза нічних заморозків. Тому заготівлю проводять у стислі терміни, буквально протягом 1 – 2 днів, так як підморожені плоди стають непридатними для лікувального використання. Сушіння плодів проводять в духовій шафі (t = 25 – 30 °C).
Побічні ефекти і протипоказання
В терапевтичних дозах препарати софори японської не викликають побічних ефектів, – дуже рідко можливі алергічні реакції для окремих пацієнтів. Часто в мережі Інтернет можна зустріти згадка про токсичність софори японської, – це профанація, що доводить той факт, що препарати на її основі і лікувальну сировину відпускаються аптеками без рецепта. Препарати софори японської нетоксичні, тим не менш, їх не призначають під час вагітності. Софора японська і препарати на її основі відносяться до ряду фармакопейних, тому кожен лікар дасть вичерпну інформацію щодо використання та обґрунтування щодо доцільності лікування.
Використання софори японської для лікування внутрішніх захворювань
Софору японську без перебільшення можна назвати універсальним цілителем. Лікувальний ефект від застосування препаратів на її основі, як вказувалося раніше, обумовлений наявністю рутину і кверцетину. Нижче наведений далеко не повний перелік захворювань, для лікування яких доречно використання препаратів на основі софори японської:
– кровотечі різного характеру, як зовнішні, так і внутрішні; – захворювання шлунково-кишкового тракту, в тому числі: виразкова хвороба, коліти, гастрити; – серцево-судинні захворювання, і особливо, якщо такі посилюються гіпертонічними явищами; – захворювання бронхо-легеневої системи, починаючи від банальної застуди, і закінчуючи астму і туберкульоз легень (тут, втім, необхідно зробити акцент на неприпустимість самолікування, так як вибір стратегії та тактики лікування в даному випадку – прерогатива лікаря-фтизіатра); – панкреатит; – захворювання печінки (тут на першому плані детоксикаційні властивості кверцетину). – захворювання сечостатевої системи, і, особливо, хвороби нирок; – функціональні порушення роботи залоз внутрішньої секреції, зокрема тиреотоксикоз, ендемічний зоб і пр. (особливо ефективна терапія в поєднанні софори японської з морозником); – судинні захворювання, в тому числі атеросклероз і варикоз (практика народних цілителів показує, що в даному випадку ідеально поєднання софори японської та диоскореи кавказької). До судинних захворювань також відносять і геморой, як внутрішній, так зовнішній; – хвороби кровотворної системи і крові (сепсис, геморагічний діатез, анемії).
Випадки зовнішнього використання софори японської
Зовнішнє застосування софори японської доцільно в ряді випадків:
– ламкість капілярів, внаслідок чого виникають підшкірні крововиливи; – гематоми; – гнійні запальні процеси (абсцес, флегмона); 
– травматичні пошкодження (рани, особливо в період загострення з утворенням гною і некрозу, опіки, обмороження); – пошкодження тканин внаслідок трофічних виразок, екземи, системної червоної вовчака тощо; – пухлинні процеси, так звані “холодні пухлини”; – гінекологічні проблеми (ерозія, запальні процеси, кістозні і фіброзні новоутворення).
Випадок з практики
Автор статті особисто мав можливість переконатися в ефективності зовнішнього використання настоянки софори. У родички одного з співробітників, внаслідок удару на нозі утворилася “холодна пухлина”. Ескулапи наполягали на хірургічному втручанні. Буквально через тиждень після прикладання компресів з настойкою софори (стандартизований препарат) – пухлина розсмокталася. Коментарі, як кажуть, зайві.
Препарати і приватні випадки лікування
Канонічна і народна медицина накопичили багатий досвід у використанні препаратів на основі софори японської. Так, наприклад, при відмороженнях I і II ступеня рекомендується зрошення області поразки розведеної спиртовою настоянкою (1:10).
Ячмінь на оці швидко пройде, якщо пухлина робити примочки з водного настою плодів софори японської. На 200 мл окропу – 1 ст. л. подрібнених бобів. Настоювати протягом ночі.
Настоянка софори домашнього приготування. Готують на 40%-ном спирті (горілка). На півлітра горілки – 100 г плодів софори японської (попередньо подрібнити на кавомолці). Час настоювання 10 – 14 днів. Засіб застосовується, як зовнішньо, так і перорально. При внутрішньому вживанні рекомендується кратність – 4 рази на добу, дозування – від 15 до 20 крапель (з водою). Лікування курсове – 21 день з перервою протягом тижня.
Настоянка міцна. На відміну від традиційної медицини, народні лікарі воліють працювати з більш концентрованою настоянкою софори японської. Для приготування препарату з плодів використовується спирт 56%-ної міцності. Якщо використовуються свіжі плоди, то співвідношення до извлекателю – 1:1, сухих бобів потрібно в два рази менше, тобто у співвідношенні 1:2. Настоянку з бутонів готують на 70%-му спирті, співвідношення сировини до экстрагенту – 1:5. Дозування і специфіка застосування такого препарату нічим не відрізняється від стандартної настоянки, але, на думку народних цілителів, це засіб “працює” з великим ефектом.
Відвар плодів софори японської. На 2 літри води – 2 ст. л. подрібненої сировини. Варити 10 хвилин, настоювати не менше 8 годин. Відвар використовується для зрошення травматичних ушкоджень шкіри, при шкірних захворюваннях. Засіб можна використовувати для прийняття ванн у випадку великих дерматитів і гнійничкових висипань та ін
При псоріазі рекомендуються примочки з розпарених в окропі плодів софори японської. Це лікувальний засіб також надасть допомогу в лікуванні мокнучої екземи.
Профілактичне використання препаратів софори японської
Софора японська може використовуватися не тільки з метою лікування, але також і в якості профілактичного засобу. Це – профілактика внутрішніх кровотеч, запобігання ризику крововиливів у мозок або в сітківку ока. З профілактичною метою препарати софори японської часто призначають у поєднанні з екстрактом гінкго білоба.