Відкриттям синьо-зеленої водорості спіруліни ознаменувався кінець XX – початок XXI століття (і це при тому, що вона була відома ще індіанських племен Південної Америки). Жодне з видань не упустила випадку подати “унікальну” інформацію про чарівну силу спіруліни, часто прикрашаючи матеріали вигаданими історіями. В даний час “спирулиновый бум” вщух, але це зовсім не означає, що інтерес до корисних властивостей водорості пропав – спіруліна і донині є предметом палких дискусій та однією з тем для наукових досліджень.
Отже, що ми знаємо про спіруліні?
Спіруліна (латинська назва Arthrospira) відноситься до нижчого класу водоростей, а якщо точніше – це колонія ціанобактерій, що представляють собою багатоклітинні циліндрові волосків, сполучені між собою і утворюють закручену спіраль (звідси і назва).
У природі відомо 2 види спіруліни – platensis і maxima. Ареал поширення Arthrospira platensis – прісні водойми Африки, Азії та Південної Америки; Arthrospira maxima мешкає у водоймах Центральної Америки.
“Спирулиновый бум” стимулював розвиток цілого напряму в бізнесі – в даний час найбільшими постачальниками продукції на основі спіруліни є США, Таїланд, Індія, Чилі, Китай та ін На відміну від хлорели, спіруліну вирощують в основному в природних водоймах, що дозволяє багаторазово знизити собівартість продукції.
Водоростевих масу періодично збирають з поверхні водойм і розкладають для просушування на спеціальні сітчасті лотки, після чого піддають подрібненню і пускають в подальшу переробку. Термін придатності висушеної спіруліни варіює в межах від одного до півтора років. Нерідко свіжий “урожай” піддають заморожуванню (така продукція – за умови недопущення розморожування – зберігається більше двох років!).
Хімічний склад спіруліни
Дослідженням хімічного складу цієї водорості присвячені численні наукові праці. Як виявилося, спіруліна – єдиний рослинний продукт, в якому ідеально збалансовані всі незамінні амінокислоти (10 грам рівноцінні 1 кг яловичини). До речі, на цьому ґрунті якраз і виникають гарячі дискусії, чи варто зараховувати бактерії до рослин? Одним з вагомих аргументів на користь тваринного походження спіруліни є той факт, що стінки клітин не містять у складі целюлози, що характерно для всіх представників світу флори. З іншого боку, у них також немає і кератину (у тварин цей білок міститься в епітелії, волосся тощо).
В спіруліні виявлені специфічні вуглеводи – полісахариди складного складу, подібні крохмалю або пектину, але з адсорбуючою здатності перевершують їх у кілька разів. Саме ці хімічні сполуки сприяють очищенню організму від солей важких металів, радіонуклідів, шлаків і інших токсинів.
Що стосується мікроелементів, то тут, мабуть, можна просто привести хімічну таблицю Менделєєва Д. І….
Вітаміни, тригліцериди та інші біологічно активні речовини – все це є в складі спіруліни – про це можна дізнатися з доступних джерел.
Корисні властивості спіруліни
Отже, спіруліна – це:
– чудовий адсорбент (про дезінтоксикаційних властивостей спіруліни – очищення організму від шлаків – розповідалося раніше); – ефективні стимулятор вироблення гемоглобіну; – джерело антиоксидантів, вітамінів і мікроелементів; – неперевершене ранозагоювальний засіб (прискорює регенерацію тканин в рази!).
Спіруліна сприяє підвищенню імунітету, що вкрай важливо для ослаблених пацієнтів, які перенесли важкі операції і відновлюються після тривалих хвороб. Наприклад, після резекції шлунка хворому заборонено багато є (що, зрозуміло, не на користь для організму) – невелика кількість спіруліни дає повноцінне харчування без навантаження для травмованого ШКТ.
Хлорофіл, що міститься в спіруліні, за структурою схожий з гемом крові, тому вживання препаратів на основі цієї водорості показано пацієнтам, що перенесли велику крововтрату (посттравматична анемія). Спіруліна також сприяє підвищенню гемоглобіну і при анеміях іншого походження, наприклад, залізодефіцитної, або ж виникла внаслідок дефіциту вітаміну B12.
Вживання спіруліни сприяє нормалізації водно-сольового обміну (подагра, остеохондроз, камені в нирках і жовчному, ожиріння – ці захворювання якраз і викликані такими порушеннями).
В спіруліні виявлений специфічний пігмент органічної природи – фікоціан, який зупиняє ріст ракових клітин, що перешкоджає метастазуванню. Крім того, під час хіміо – та радіопроменевої терапії, а також у період реабілітації, препарати спіруліни прискорюють виведення токсичних речовин і радіонуклідів.
Корисні властивості спіруліни в народній медицині
– Хронічні запори. При постійних, так званих, наполегливих запорах, народні цілителі рекомендують пройти місячний курс лікування спіруліною. Приймати спіруліну 1 раз на добу за 1 – 2 р. Для більшої ефективності прийом спіруліни рекомендується поєднувати з іншими народними засобами, наприклад, з препаратами ревеню та ін
– Відкладення каменів. Камені в нирках і жовчному міхурі виганяють за методикою, запозиченої з китайської медицини. Для приготування лікарського засобу знадобиться: шкіряста плівка від курячих пупків – 7 штук, насіння дикої моркви (в крайньому випадку можна використовувати плоди культурних сортів) і корінь марени красильної – по 1 ст. л. Всі інгредієнти необхідно подрібнити на кавомолці в порошок. Приймають препарат 1 раз на добу, відповідно до циркадными ритмами (1) органів і систем людського організму. Під час курсу лікування (кількість повторів може варіювати в широких межах, в залежності від розміру конгломератів і отриманого лікувального ефекту) також беруть спіруліну – по 2 – 4 г на добу (вранці і ввечері натщесерце, незалежно від добових біоритмів). Дозування інгредієнтів вказана на 1 курс лікування; повторюють у міру необхідності після тижневої перерви.
– Простатит. Подрібнити в порошок 18 курячих пупків і змішати з 18 г спіруліни. Приймати по 1 ч. л. двічі на день. Поліпшення, як правило, настає вже через тиждень після початку прийому препарату.
– Для виведення радіонуклідів. Для повних: вранці, натщесерце, випивати 1 склянку кефіру, в якому розмішати 2 – 4 г спіруліни; ввечері (замість вечері) – 1 склянка кефіру + 1 г спіруліни. Для худих (виснажених): приймати тричі на день по 50 г яловичого (печінкового, курячого) паштету з 3 г спіруліни. Рекомендований курс очищення – 3 – 4 тижні.
– Хронічний гастродуоденіт на фоні підвищеної кислотності. Приготувати збір: 2 ст. л. коренів цикорію; по 1 ст. л. трави звіробою, сухоцвіту болотної і плодів (шишок) хмелю; по 1 ч. л. листя м’яти, квіток ромашки. Приготований трав’яний збір залити 600 мл води, довести до кипіння і варити протягом 5 – 7 хвилин. Після охолодження (приблизно до 20 – 30 °C) додати 3 г порошку спіруліни. Приймати відвар тричі на день до їди (через 15 – 20 хвилин). Курс лікування – 1 місяць, після чого, якщо це необхідно, використовувати інші лікарські збори, не забуваючи додавати спіруліну.
– IRR. Приготувати суміш, що складається з 200 г (склянку) ядер волоських горіхів, 200 мл травневого меду, 100 мл кашки з листя алое і 20 г порошку спіруліни (можна використовувати пасту). Зберігають препарат у прохолодному місці (холодильник, погріб). Курс лікування – 1 місяць (приймати тричі на день по 1 ст. л. після їди). Цей же препарат рекомендується для лікування початкової стадії гіпертонії.
– ІХС. Методика лікування ішемічної хвороби серця також використовується у разі атеросклерозу та в період реабілітації після інфаркту. Тактика лікування зводиться до поступового збільшення прийому спіруліни: спочатку – 1 таблетка тричі на день (1 раз у тиждень), далі – через кожні 3 дні дозу збільшують на 1 таблетку (капсулу), поки добова доза не складе 9 таблеток. Після цього продовжувати прийом щодня (тричі на добу по 1 таблетці). Курс лікування становить 3 місяці.
– Цукровий діабет. Залити півлітра окропу збір (коріння кульбаби, листя чорниці та кропиви – по 1 ст. л.); настоювати 45 – 60 хвилин. Приймати перед їжею по половині склянки (100 – 125 мл). Паралельно приймати “Апілак” (1 таблетка 3 рази на добу) і спіруліну (по 1 капсулі 4 – 6 разів на день). Курс лікування – 30 днів. На ранніх стадіях захворювання також допомагає прийом морквяного (яблучного або їх суміші) соку з порошком спіруліни – 1 г на 1 ст. л. соку.
– Отруєння (харчове, алкогольне). При харчовому отруєнні необхідно розмішати 1 г спіруліни в 1 ст. л. яблучного оцту. У разі алкогольного отруєння (не плутати з похмільним синдромом!) необхідно приготувати настій коренів оману (1 ст. л. сировини на 250 мл окропу), який після охолодження до кімнатної температури додати 2 г порошку спіруліни. На похмілля (похмільний синдром): 1 стакан мінеральної води, додати сік, вичавлений з половини лимона і 2 – 4 таблетки спіруліни.
– Фіброміома. Всередину: протягом 2-х тижнів приймати по 1 таблетці спіруліни (4 – 5 разів на добу). Зовнішньо: тампони з каротолином (або обліпиховою олією; співвідношення 1:4, тобто на 100 мл олії – 25 г порошку/пасти) і спіруліною, а також зрошення піхви розчином (суспензією) спіруліни у теплій воді (на 200 мл рідини – 1 г порошку).
Корисні властивості спіруліни при очищенні організму
Зашлакованість організму, паразитичні інвазії, згубний вплив навколишнього середовища (особливо в містах) – ці фактори негативно позначаються на нашому здоров’ї. Для очищення організму від шлаків, токсинів, солей важких металів і радіонуклідів народними цілителями розроблена спеціальна методика (Ст. Дегтярьов, М. Гроза, Тобто Карпенко, Р. Свиридов, Тобто Лебедєв). В рамках даної статті не планується публікувати повний курс очищення організму, тому зупинимося лише на тих моментах, де в рецептурі використовується спіруліна, а саме, “Чай Оджибуа”, в основі якого лежить рецепт напою стародавнього індіанського племені – оджибуа. Вважалося, що цей напій очищає тіло і душу, а також зцілює від пухлин. У методиці очищення передбачено 2 варіанти, так звана “м’яка” і “жорстка” чистки.
– Чай оджибуа №1 (“м’яка чистка”)
Рекомендується після оперативного втручання, в тому числі і в період реабілітації після процедур променевої та хіміотерапії. Напій полегшує стан онкологічних хворих, має імуномодулюючі властивості, сприяє виведенню токсичних продуктів метаболізму, радіонуклідів і агресивних реагентів. Препарат володіє потужним ефектом очищення всього організму. До складу лікувального збору входять: корінь кінського щавлю, лопуха і ревеню, квітки червоного конюшини, трава крес-салату, ламінарія, насіння розторопші плямистої і плоди кника бенедиктинської (в рівній пропорції). На 2 склянки окропу потрібно 20 г “цілющою заварки”; настоювати до охолодження, після чого додати 2 г порошку спіруліни; зберігати в холодильнику не зливаючи з осаду. Доза препарату вказана з розрахунку на 3 дні прийому. Приймають двічі в добу, вранці і ввечері за 1 годину до або через 2 години після їжі): 60 мл настою розбавити такою ж кількістю кип’яченої води.
Показання: онкологічні захворювання, виснаження після перенесених хвороб або операцій, вірусні интокси-ції (в тому числі і гепатити), дисбактеріоз кишечника, шкірні проблеми, бронхіальна астма і ін
Чай може бути рекомендований як щоденна харчова добавка для м’якого очищення всього організму. Чистку проводити курсами по 3 – 4 тижні.
Протипоказання не виявлені; як варіант – індивідуальна непереносимість.
– Чай оджибуа №2 (“жорстка чистка”)
Має проносні властивості, очищає ШЛУНКОВО-кишкового тракту (особливо нижній відділ товстого кишечника) і стимулює роботу ферментного апарату. Препарат знижує апетит, підвищує рНжелудочного соку, нормалізує рівень цукру і холестерину. Інгредієнти: кора крушини, листя сени, м’ята, мучниця, плоди шипшини, апельсинова кірка, квітки ромашки, трава ерви шерстистої (пол-пала) і корінь алтея. На 250 мл окропу – 2 грами трав’яного збору; настоювати 5 – 7 хвилин. Приймати строго в період з 21 до 22 годин (+ по 1 – 2 г порошку спіруліни). Час заварки підбирається індивідуально, залежно від стану ШКТ [наявність або відсутність запору]). Починати прийом чаю рекомендується перед неробочим днем. 1-я тиждень – щодня; 2-я тиждень – через день; 3-й тиждень – 2 рази на тиждень; 4-я – 1 раз; далі – по необхідності. Увага! У перші дні можливі спазми і коліки в кишечнику, – це нормально.
Показання: хронічні запори, а також використовується як перший етап (очищення) в будь біокорекції.
Протипоказання: загострення виразкової хвороби та інших захворювань ШКТ, гломерулонефрит, вагітність, камені в жовчному (розміром більше 0,5 см), ранній дитячий вік.
Протипоказання і побічна дія
Використання спіруліни для лікування не рекомендується:
– Під час вагітності. – При тиреотоксикозі. – У разі серцевої (нирковій, печінковій) недостатності. – За наявності внутрішніх кровотеч в активній фазі (шлункові, кишкові, маткові).
Індивідуальна непереносимість спіруліни – явище вкрай рідкісне, але і такий варіант не слід скидати з рахунків.
Примітки
1. Циркадні ритми:
– Система каналу сечового міхура. У систему каналу сечового міхура включаються: сечовий міхур і сечовивідні шляхи. Період максимальної активності і податливості впливів – 15 – 17 ч.
– Система каналу нирок. Максимум активності – 17 – 19 ч.