Мода на шаруваті матеріали, створені за принципом ” сендвіча, до 21 століття зі світу високих технологій добралася і до будівельної галузі. Одним із наслідків такої промислової революції стало і поява теплоблоков – легких (незважаючи на досить пристойну об’ємність) тришарових конструкцій, що складаються з двох пластин керамзитного бетону по краях і внутрішньої полімерного прошарку, сполучених арматурними, виготовленими з склопластику, металопластику або базальту, штирями.
Теплоблоки
Враховуючи, що в якості центрального шару в теплоблоках був використаний звичайний або екструдований пінополістирол (відомий своєю вкрай низькою тепловіддачею), будівельники отримали для зведення будівель чудовий замінник не тільки цегли або звичайного бетону, але і більш сучасних піноблоків і газоблоків, внутрішню прошарок в конструкції не передбачають.
Будинок з теплоблоков
Більш того, теплоблоки володіли більшою міцністю, теплоємністю і креативно виконаної зовнішньою частиною, не поступається декоративного каменю або фактурному цеглі по красі. В результаті такий будматеріал дозволив істотно скоротити час і витрати на будівництво, економлячи на додаткової теплоізоляції і зовнішньої обробки. 
Різновиди теплоблоков
У вигляді величезного розмаїття видів теплоблоков, їх стали класифікувати за кількома найбільш істотним характеристикам – у тому числі:
- за марками керамзитобетону зовнішніх шарів відрізняються по щільності і выбирающихся при будівництві в залежності від передбачуваної загальної статичної навантаження на стіну);
- за матеріалом прошарку, що представляє собою пластину пінополістиролу (традиційного, пожароустойчивого або вакуумного);
- за конструктивним особливостям теплоблоков (цільних або з порожнечами для установки арматури);
- за лінійними розмірами (більш тонких для не опалювальних приміщень 400х190х200, середніх – 400х190х300 і посилених 400х190х400 мм – при товщині побратима шару в межах 120 ÷ 200 мм).
Переваги і недоліки теплоблоков
Теплоблоки, плюси і мінуси яким притаманні так само, як і будь-яким іншим будівельним матеріалам, все ж мають набагато більше переваг, серед яких можна відзначити:
- екологічну безпеку (в змонтованому вигляді стіна з теплоблоков абсолютно не виділяє токсичних речовин навіть при температурах до +100°С);
- хороші антибактеріальні властивості (йому не загрожує поширення грибків і цвілі);
- високу водостійкість;
- чудову звуко – і теплоізоляцію (композитна тришарова структура блоків забезпечує рівень теплоізоляції, в 1,5 рази перевершує пінобетон такої ж товщини, в 2,5 рази – керамзитний бетон, майже в 6 разів – цегла і в 11 разів – звичайний бетон);
- морозостійкість;
- довговічність (понад 70-80 років без втрати експлуатаційних якостей);
- високу механічну міцність на стиск (близько 380-420 кг/см2 – вчетверо вище, ніж у піно – і газобетонів);
- теплопровідні властивості на рівні натурального дерева (близько 4,4 м2 ∙ С/Вт);
- мінімальний коефіцієнт усадки при відпускної вологості < 9% (для порівняння – у піноблоків і газоблоків вона доходить до 30%);
- великий асортимент конфігурацій блоків (від довгих перекривають плит до «половинок» і «куточків»);
- широкий вибір фактур і колірних рішень зовнішнього шару (не поступається аналогічним у штучного каменю);
- дуже короткі терміни будівництва (можна порівняти хіба що зі зведенням «канадських» будинків з ОСТ і ДСП-плит).
У свою чергу, до мінусів теплоблоков можна віднести:
- низьку паропроникність, властиву всім сандвіч-конструкцій (що вимагає облаштування бездоганною якісної вентиляції);
- необхідність при монтажі забезпечення повної відсутності зазорів (що легко досягається запіненням щілин);
- нерідко зустрічається порушення геометрії, особливо по краях (тут вихід тільки один – вибирати провідних виробників);
- необхідність внутрішньої обробки – що, загалом-то, притаманне практично всім видам матеріалів для спорудження фасадів. Для цього можна використовувати різні способи і матеріали – шпаклівку і штукатурку, сайдинг і т. д.