Сучасні пластикові склопакети давно стали нормою, прийшовши на зміну старим і рассыхающимся вікон радянського зразка. Однак монтаж віконних рам вимагає відповідного їх «обрамлення», і тому за цим часто відбувається заміна підвіконь, а також установка укосів на пластикові вікна. Причина цього очевидна, оскільки герметизуючу щілини монтажну піну ніяк не можна назвати ні водостійким, ні термостійким матеріалом. Крім того, навіть в обрізаному вигляді вона виглядає, м’яко кажучи, не надто презентабельно, а пластикові укоси і дозволять приховати дефекти, і захистити запінені шви, і усунути такий неприємний ефект, як конденсат. Зрозуміло, процес монтажу укосів вікон повинен виконуватися бездоганно, в іншому випадку тільки через них приміщення може втрачати до 30% тепла.
Інструмент та матеріали
Монтаж укосів зажадає наявності:
- довгою пластикової смуги (товщина – 0,8 див, довжина – близько 6 м, ширина – не менше шлубины віконного отвору;
- так званої стартовою пластикової смужки П-подібної форми з жолобком для вставки панелі;
- також виготовленої з пластику короткої F-профіль;
- кількох рейок з деревини (товщина – 1-1,5 див);
- мінеральної вати (майбутньої використовуватися як утеплювач);
- білого силікону для затирання;
- болгарки;
- двох видів саморізів (так званих «клопів» довжиною 0,45 см і стандартних 0,95 див.);
- степлера зі скобами;
- будівельного рівня;
- рулетки;
- дрилі з ударним режимом (або перфоратора);
- ножа і гострих ножиць.
Установка пластикових укосів на вікна своїми руками
Процес установки сам по собі не представляє особливої складності, але вимагає акуратності і абсолютної точності у творі вимірів.
- За допомогою рулетки вимірюється точні ширина і висота всіх площин віконних прорізів, на які будуть встановлюватися укоси.
- Під отримані розміри обрізаються тонкі рейки, яким призначено стати каркасом для майбутніх монтуються укосів.
- Довгими саморізами дерев’яні рейки скріплюються таким чином, щоб прямокутні конструкції з них лягали урівень до стіни і не виступали за її площину.
- Після підгонки розмірів за ним вирізаються самі відкоси (використовувати для цього краще болгарку, оскільки лобзик або пила не дозволить отримати досить рівні зрізи, і до того ж при необережному русі може пошкодити пластикову поверхню).
- Отримані «рамки» прикріплюються до стіни у внутрішній частині отвору, вирівнюючись за суворої вертикалі за допомогою додаткових дерев’яних брусків і будівельного рівня.
- Після підготовки такого жорсткого каркаса настає черга склопакетів, на яких олівцем намічається розмітка для установки стартовою смужки (також з абсолютно точним виставленням вертикалі і горизонталі).
- Вищевказана смуга садиться на саморізи-«клопи», дотримуючись максимальну ступінь щільності її притиснення до віконної рами (якщо цього не станеться – нещільні стики в майбутньому гарантують виникнення конденсату і надмірну втрату тепла).
- Зі склопакетів знімається плівка (оскільки роботи, що залишають пил і дрібне сміття – різання, свердління тощо – на цьому закінчуються).
- Наступний етап – монтаж F-профілі, призначеного для приховування дефектних зон. Місцем їх кріплення є одне з паралельних ребер рейки (друге, після вставки пластикового укосу, виявиться їм приховано). Для закріплення цих елементів використовується степлер і скоби, а виходить після монтажу неминучий нахлест F-профілю відрізають ножицями.
- Починаючи з далекого краю отвору пластиковий укіс вставляється в жолобок стартовою смужки і поступово рухається в бік F-профілю, по мірі просування наповнюючись зсередини мінеральною ватою (для створення надійного утеплювального шару між пластиковою поверхнею і стіною).
- Після закріплення F-профілем укіс виявляється повністю готовим – і залишається лише замазати невеликі похибки в стиках білим силіконом (зрозуміло, при ексклюзивному виборі склопакета і укосів не білого, а якого-небудь іншого кольору в такій же кольоровій гамі підбирається і силікон).
На цьому установка пластикових укосів на вікна закінчується, і їх експлуатація стає повноцінною практично відразу, після швидкого застигання силікону.