Волошки – квіти, знайомі з дитинства! Важко уявити пшеничне поле без васильків, які вважаються бур’янами в посівах злакових. Про лікувальні властивості квіток волошки було відомо ще древнім грекам, і своє латинська назва – Centaurea cyanus – рослина отримало на честь міфічного кентавра Хірона. Цей кентавр-напівбог, як свідчить легенда, займався лікуванням і лікував людей квітами васильків.
Квітки волошки синьої включені до реєстру лікарської сировини, однак, з причини величезних трудовитрат по заготівлі, в науковій медицині використовуються все рідше. У народних цілителів, на противагу науковій медицині препарати на основі квіток волошки користуються незмінною популярністю.
Заготівля лікувального сировини
Заготівлею лікувального сировини займаються у фазі цвітіння волошки, з червня по вересень. У зв’язку з поліпшенням агротехнічних заходів по боротьбі з бур’янами, волошки, раніше в достатку зустрічалися на посівах зернових, зараз трапляються все рідше і рідше.
Як уже згадувалося, заготівля квіток волошки вимагає колосальних витрат ручної праці, адже в якості лікувального сировини використовуються тільки крайові пелюстки, які необхідно вищипувати з квіткових кошиків. Сушити пелюстки волошки необхідно швидко, переважно в електропечах (температура в діапазоні 40 – 50 °C). Проводити сушку можна і природним шляхом, розстилаючи сировину тонким шаром під навісами, щоб уникнути попадання прямих сонячних променів. Під впливом ультрафіолету квітки волошки втрачають природну забарвлення через руйнування фарбувального пігменту, тому така сировина бракується.
Вихід готового сировини становить 1:4-5, тобто зі 100 кг свіжих квіток виходить 20 – 23 кг сухих. Якщо ж врахувати робота, то вартість сировини можна порівняти з шафраном, тому заготівлю квіток волошки частіше проводять виключно для подальшого експорту.
Хімічний склад квіток волошки
Лікарської цінністю володіють глюкозиди центаурин, цикориин і антоціан цианін, який, до речі, надає квіткам характерну забарвлення. Пігмент цианін відноситься до сполук синильної кислоти, тому має специфічну токсичність. Фармакологічна дія цих глікозидів, а точніше, продуктів їх гідролізу (розщеплення у водному середовищі), якраз і обумовлює сферу застосування.
Фармакологічна дія
Антоціан цианін представляє основну цінність в плані лікувального впливу. Як відомо, антоціани – це потужні природні антиоксиданти, які надають багатосторонню дію на організм і уповільнюють процеси старіння. Під впливом антоціанів спостерігається зміцнення капілярів (у тому числі і судин головного мозку) і підвищення їх еластичності, що, в свою чергу, служить профілактикою інсультів і мікроінсультів, хвороби Альцгеймера, різних внутрішніх кровотеч та ін
Препарати на основі квіток волошки володіють заспокійливими властивостями, сприяють знеболювання і придушення спазмів. При лікуванні препаратами волошки посилюється діурез (сечовиділення) і спостерігається жовчогінний ефект. Нерідко препарати волошки призначають як потогінний і жарознижуючий засіб, а також для припинення запальних процесів і зміцнення імунітету.
Лікувальні властивості волошки в науковій медицині
Препарати на основі крайових квіток волошки призначають для лікування хронічних і гострих захворювань дихальних шляхів, у тому числі і при наявності вірусної складової. Васильки входять до складу зборів для лікування захворювань сечовидільної системи (неврити, пієліти, уретрити та цистити), печінки і жовчного міхура (жовтяниця), шлунково-кишкового тракту (діарея, болі в шлунку, коліки і спазми кишечника тощо). Квітки васильків вводять як компонент зборів, призначених для лікування набряків (водянки) різного походження.
Зовнішньо квітки волошки використовуються в офтальмологічній практиці для компресів і промивань при лікуванні блефаритів і кон’юнктивітів.
Лікувальні властивості волошки в народній медицині
Народні цілителі використовують у своїй практиці, як крайові квітки волошки, так і цілі кошики, листя і насіння рослини. Товчені насіння волошки використовуються для присипки ран, так як вони стимулюють швидке загоєння ушкодження. Існує думка, що кашка, приготована з насіння, допомагає позбутися від бородавок на шкірі. Листя у вигляді компресів використовують при лікуванні ран і опіків.
Квіткові кошики васильків використовуються для приготування водних витяжок (як правило, відварів), які призначають при неврозах, мігрені, болю в животі, деяких серцевих захворюваннях.
Народні рецепти із застосуванням волошки
– Настій трави. На 4 склянки окропу – 3 ч. л. сухої трави. Настоювати протягом 2-х годин. Приймати по 1 ст. л. 3 – 4 рази в день. Препарат рекомендують для лікування простудних захворювань і кашлю. Лікувальний настій призначають при запорах, болі в шлунку, а також для лікування деяких захворювань сечовидільної системи.
– Настоянка. Готується на горілці (спирт 40%-ної міцності) у співвідношенні 1:10. Тривалість настоювання – 2 – 3 тижні. Приймають за півгодини до їди, по 20 крапель з водою. Настоянку можна використовувати у всіх випадках, де допустимо (й доречно) лікування препаратами волошки.
– Відвар. На 250 мл окропу – 1 ч. л. висушених крайових пелюсток волошки. Проварити 2 – 4 хвилини при помірному кипінні і настоювати протягом 1 години. Всередину приймають по 2 ст. л. перед їжею при лікуванні ангіни, бронхіту та інших захворювань дихальних шляхів (як відхаркувальний засіб). Зовнішньо використовують у вигляді примочок при лікуванні блефаритів і кон’юнктивітів.
– Сечогінний збір (чай). Склад збору: по 1 частині кореня солодки голої і крайових квіток волошки, 3 частини мучниці (лист). На склянку окропу – 1 ч. л. трав’яної суміші, настоювати 20 – 30 хвилин. Приймати по 1/3 склянки тричі на день (за півгодини до їди). Відвар готується з розрахунку 1 ст. л. на склянку окропу. Варити на слабкому вогні 10 хвилин. Приймати відвар потрібно по 1 ст. л. до 4-х разів на день.
– Нирковий збір. Засіб показаний при лікуванні нефриту, уретритів, циститів та інших хвороб, які, як правило, спровоковані атакою радіонуклідів. Склад: квітки волошки, трава будри плющевідной і вероніки – по 2 частини, по 3 частини безсмертника, материнки і вересу, 4 частини кукурудзяних рилець. Залити холодною водою (400 мл) 4 ст. л. трав’яної суміші, довести до кипіння і варити чверть години. Приймати тричі на день по 100 мл за півгодини до їди).
– Очної збір. Цей лікувальний збір призначений для лікування кон’юнктивіту. До складу входить 2 частини квіток волошки і по 1 частині квіток ромашки, шипшини (пелюстки), бузини і листя подорожника. На склянку окропу – 3 ст. л. збору. Після охолодження закапувати в кожне око по 3 – 4 краплі. Процедуру краще проводити перед сном. Препарат зберігати в холодильнику.
Протипоказання і побічна дія
Деякі речовини, що входять до складу квіток волошки, наприклад кумарини, руйнують протромбін, внаслідок чого пригнічується згортання крові. З цієї причини препарати волошки протипоказані при наявності активних внутрішніх кровотеч, у тому числі і маточних.
Враховуючи специфічну отруйність, лікування препаратами волошки неприпустимо під час вагітності. Не призначають препарати на основі волошки також дітям молодшого віку.