По-справжньому красивий і доглянутий дачну ділянку неможливий без правильного пристрою доріжок. Саме доріжки створюють структуру ділянки, правильно зонуючи його і дозволяючи не тільки забезпечити легкість підходячи до різних посадок та інших об’єктів на ділянці, але і створюючи на окремих його частинах різні групи рослин або відокремлюючи зону відпочинку, дитячий майданчик та ін
та й самі по собі доріжки є важливим елементом ландшафтного дизайну.
Для пристрою доріжок можна взяти самі різні матеріали: камінь, цементну плитку, цегла, спиляти дерева і т. д.
Доріжки з природного каменю, безумовно, найкрасивіші, але й дорогі. Камінь дозволяє викласти доріжки різної форми, з безліччю вигинів і поворотів. Їх можна чудово поєднувати з оформлення країв невеликого водоймища, обрамленням клумб, альпійськими гірками, облицюванням фундаменту будинку та ін. Використовуючи натуральний камінь можна вирішити все оформлення ділянки і будинку в єдиному стилі.
Доріжки з природного каменю
Якщо вибрати стильове рішення в дереві, то чудово будуть виглядати доріжки з спилов або спеціальних збірних дерев’яних елементів. Особливо якщо підкреслити фактуру дерева, морилками, просоченнями або лаками різних кольорів.
Доріжки з спилов дерева
Для будинку, побудованого з цегли, кращим рішенням буде викладка доріжок з того ж матеріалу. Тільки потрібно пам’ятати, що для доріжок використовується спеціальний тротуарна цегла, який волого – і морозостійкий.
Доріжки з цегли
Відмінно виглядають доріжки, викладені бруківкою. Особливо якщо застосовується матеріал різних кольорів, який укладається відповідно до заздалегідь придуманого і зарисованным візерунком (наприклад, смугами, дугами або квадратами).
Доріжки з бруківки
Можна використовувати для доріжок різнобарвний гравій, гальку, бетонну плитку різних форм, розмірів і кольорів.
Причому плитку можна відлити зробити самостійно, скориставшись спеціальними формами, які є у продажу.
Зовсім необов’язково, щоб всі доріжки були зроблені з одного матеріалу. Залежно від дизайнерського рішення, можна вибрати і скомбінувати різні елементи. Наприклад, до дерев’яній альтанці може вести доріжка з спилов, до штучного водоймища – доріжка, викладена галькою або камінням, до зони барбекю – бетонної плитки, якою може бути покрита і сама майданчик .
загалом, матеріал і його використання на місцевості може бути найрізноманітнішим. Єдине, що повинно бути спільним – правильне пристрій самої доріжки.
Перед тим як зайнятися власне прокладкою доріжок, потрібно скласти докладний план ділянки, зі схемою посадок, розташуванням будівель і т. п., і на ньому промалювати, де будуть проходити доріжки. Як вони будуть прокладені, залежить і від природного будови ділянки, з усіма його височинами, западинами і іншими особливостями. Наприклад, дерева, ріст коренів яких може зруйнувати майбутнє «дорогу».
Треба продумати пристрій системи дренажу, щоб опади і застояна вода не зіпсували покриття. Краще відразу обладнати доріжки сливами по краях.
Можна влаштувати «покрокові» доріжки. Це доріжки, в яких елементи лежать на відстані кроку.
Покрокова доріжка
Такі доріжки робляться з натурального каменю великих розмірів або цементних плит, і підходять найкраще для газонів. Під окремі елементи доріжки викопується ямка, в яку ставиться камінь або плита і як слід ущільнити.
Можна влаштувати покрокову доріжку й поверх іншої доріжки, викладеної гравієм. Тоді прокапывается траншея, яка для захисту від бур’янів і проростання трави застеляється геотекстилем, а краї зміцнюються бордюрної стрічкою. Зверху засипається гравій і укладаються камені або плити на відстані кроку».
Для пристрою доріжки з цегли також знімається дерен і прокапывается траншея, краї якої треба зміцнити дошками і залишити їх на два, щоб цегла не роз’їхався. Її дно покривається шаром з піску і гравію, наповнювач ретельно трамбується. Далі насипається ще піщаний шар, який дуже добре рівняється і утрамбовується. На цю «подушку» ставиться тротуарна цегла, починаючи від дощок, розташованих по краях (можна ці крайні цеглу поставити на торець, щоб збільшити міцність).
Під цеглу викопуються ямки, в які кожен елемент буквально «вбивається» гумовим молотком.
Коли всі цеглини зайняли своє місце, проміжки між ними засипають піском. Це потрібно робити поступово, досягаючи максимального заповнення, потрібно періодично поливати майбутню доріжку водою, тоді пісок швидше проникне між елементами.
Можна скористатися й іншим способом. Заповнювати щілини між цеглинами цементно-піщаною сумішшю. Тоді залишиться дочекатися найближчого дощу, коли пісок з цементом намокне, а після висихання щільно скріпить елементи між собою.
Глибина траншеї під доріжку з цегли не повинна бути менше, ніж висота самого цегли плюс висота гравійно-піщаної підкладки.
Треба пам’ятати, що для зручності ширина доріжок не повинна бути менше 90 сантиметрів.
Під доріжку з спилов також копається траншея, її дно покривається шаром щільно утрамбованого піску і геотекстилем. На пісок укладається спіли різного розміру, що створити як можна більш однорідну поверхню, і вбиваються за допомогою кувалди або молотка. Пустоти, які не можна заповнити дрібними спилами засипаються піском або щебенем. Можна використовувати і землю, краще відразу з насінням квітів або трави, яка буде органічно поєднуватися з фактурою дерева. Не можна забувати, що дерево має бути опрацьовано складами, що не допускають гниття, особливо з нижньої сторони. Для обробки нижньої сторони може підійти бітум, мазут або навіть рідкий асфальт.
Укладку бетонної плитки краще робити на бетонну основу, цементуючи елементи між собою. Але можна поставити плитку і іншим способом.
Для цього у підготовлену траншею укладають шар з гравію і піску, між ними можна прокласти геотекстиль. Зверху насипається цементно-піщана суміш, на яку і будуть укладатися плити. Плити кладуться дуже щільно один до одного, вирівнюючись і трамбуясь гумовим молотком. По краях встановлюється бордюр, скріплений цементом. Стики між плитками знову засипають сумішшю цементу і піску. Потім доріжку поливають водою. Цю процедуру повторюють через день або два. Коли склад щільно схопиться, та не залишиться порожнеч – доріжка готова.
Оскільки натуральний камінь і бруківка – матеріали досить дорогі, то і пристрій доріжок з них краще довірити майстру. Тоді доріжки стануть гідною прикрасою ділянки і прослужать довго, радуючи господарів і їх гостей.