Для забезпечення комфорту і тепла в будинку в холодну пору року без опалення не обійтися. Вирішується питання забезпечення теплом двояко – з використанням залежних опалювальних систем або незалежних опалювальних систем. Кожній з них властиві свої переваги і недоліки, але головною перевагою систем другого типу є саме незалежність від централізованих теплових джерел.
Незалежні системи опалення
Особливо актуальна така автономність там, де географічне розташування або різні причини технічного характеру ускладнюють доступ до тепломережам. Крім того, незалежних систем опалення притаманний і ряд інших переваг, серед яких варто відзначити:
- можливість включення/відключення системи за мірою потреби;
- можливість самостійного регулювання температурного режиму;
- більш висока, ніж у залежних систем, економічність (від 10% до 40% економії ресурсів);
- пов’язана з попереднім пунктом швидка окупність.
При цьому слід відзначити, що електричний або газовий котел, службовець основою такої системи, повну незалежність не забезпечує (оскільки при форс-мажорних відключення подачі того чи іншого система все одно відключиться) – на відміну, наприклад, від сучасних котлів на твердому паливі або змішаного типу.
Схема незалежної системи опалення
Призначена для обігріву повітря в приміщеннях схема автономної системи конструктивно складається з наступних важливих вузлів:
- нагріваючого елемента;
- компресора або насоса;
- теплообмінника;
- замкнутої трубопровідної системи (забезпечує кругову циркуляцію теплоносія);
- регулюючих і запірних елементів;
- теплоносія (зазвичай – води).
Принцип дії системи, зібраної в автономну замкнуту схему, полягає у забезпеченні за рахунок наявності теплообмінника роботи двох діючих паралельно гідравлічних контурів, циркуляція теплоносія в яких забезпечується відповідними насосами, прогоняющими теплоносій через нагрівальний елемент. Таким чином, внутрішня циклічна тепломережа нагрівається від зовнішнього контуру – причому без змішування води, притаманного залежним систем. Додатково (у разі ймовірності перебоїв з подачею теплоносія або його витоку), автономна схема може передбачати наявність невеликого запасу води в окремій розширювальної ємності.
Промивка незалежної системи опалення
В залежних опалювальних системах, значно сильніше піддаються забрудненню, заиливанию, засоленню та іншим негативним впливам від надходить ззовні технічної води, часта необхідна промивка, і, згідно Сніпу, повинна проводитися щорічно. У незалежних системах – через практично повної відсутності надходження води ззовні (тим більше технічного рівня якості), такої необхідності немає. Тим не менш, при виникненні по різних непередбачених причин засмічення системи, її промивання зробити все ж доведеться.
Проте, оскільки в батарейно-трубної конструкції «автономки» в основному використовується алюміній, біметал і полімери, для промивання потрібно правильний підбір складу хімічного засобу, який не представляє небезпеки для цих матеріалів. Розбавивши засіб з водою у відповідності з інструкцією виробника, нею необхідно буде заповнити очисну ємність, яка через насос і патрубки з’єднається з промываемой магістраллю (або її частиною – при значній протяжності останньої). Сам процес вимагає:
- злив води з системи;
- підключення очисного обладнання і заповнення системи чистячої сумішшю після включення насоса;
- очікування протягом 2-2,5 годин, потрібного реагентів для розчинення сторонніх кальцієвих відкладень;
- запуск багаторазової примусової циркуляції (проводиться до повного припинення осадження сторонніх включень на фільтрах);
- слив миючого розчину і запуск вже водяній циклічній прогонки – для видалення з системи залишків хімреагентів;
- від’єднання патрубків і герметизація системи.
Експлуатація незалежної системи опалення
Особливих складнощів експлуатація «автономки» не представляє, і включає в себе лише вимоги:
- не допускати завоздушивания системи і зливу води на тривалий (більше 2-х тижнів) період;
- регулярно звільняти колектор від накопичення газів;
- стежити за станом фільтрів – щоб уникнути попадання в систему твердих частинок;
- вести регулярний контроль за тиском у системі і, при необхідності, проводити його регулювання до оптимальних величин.